Можливість виникнення недоумства завжди лякала людей . При цьому деякі форми слабоумства в народі вважалися священними. Так, юродиві на Русі прирівнювалися до святих, їхні висловлювання вважалися пророчими. Так що ж ховається за терміном «слабоумство» і чи піддається це стан якоїсь корекції?
Що таке слабоумство і його прояви
Слабоумство або деменція — це стійке збіднення і спрощення психічної діяльності, яке характеризується ослабленням пізнавальних процесів, збідненням емоцій і порушенням поведінки.
При слабоумстві порушується інтелектуальна діяльність (особливо її абстрактні і творчі форми), критичні здібності, призупиняється або зовсім припиняється придбання нових знань і навичок, утруднюється використання минулого досвіду, знижується рівень психічної активності, поступово пропадають індивідуальні особливості особистості, грубіють і притупляються почуття , змінюється поведінка.
У одних хворих переважають млявість, зниження активності і бажань (апатична деменція), в інших з’являється виражена рухова і мовна активність, яка часто поєднується з появою нижчих потягів.
Виділяють слабоумство вроджене і придбане.
Уроджене слабоумство
Уроджене слабоумство являє собою загальну, виражену в різній мірі розумову відсталість (недорозвинення психіки). Причина вродженого слабоумства — порушення, що виникли під час вагітності.
Виражається вроджене слабоумство в нездатності до абстрактного мислення і осмислення конкретних ситуацій, обмеженості запасу знань і труднощі їх придбання, недорозвиненні мови, слабкості пам’яті і бідності емоцій. Вроджене слабоумство являє собою постійний стан, якому не властиво подальше поглиблення недостатності психічної діяльності.
Придбане слабоумство
Придбане слабоумство виникає зазвичай в результаті прогресуючих психічних хвороб. Виділяють атеросклеротичне, старече, паралітичне, епілептичний та шизофренічне недоумство. За типами перебігу розрізняють стаціонарне (не прогресуюче) і прогресуюче слабоумство, поширене (дифузне, тотальне) і часткове (парціальний).
Чи не прогресуюче часткове слабоумство
Прикладом не прогресує (стаціонарного) недоумства може бути слабоумство, яке сформувалося після паралічу і не змінюється протягом тривалого часу. Таке слабоумство звичайно буває частковим або парціальним і виражається воно в нерівномірному або частковому порушенні психічної діяльності. Проявляється таке слабоумство ослабленням пам’яті, порушенням орієнтування в часі при збереженні орієнтування в навколишньому і в власної особистості, зниженням психічної активності в поєднанні з дратівливою слабістю і емоційної нездержливістю, зниженням критичності до себе при схоронності розуміння своєї неповноцінності.
При ураженнях головного мозку спостерігаються також і більш легкі форми ослаблення психічної діяльності, не досягають ступеня слабоумства. Такі стани називаються зниженням рівня особистості. Вони проявляються стійким падінням психічної активності, звуженням кола інтересів, підвищеної втомлюваності і дратівливою слабістю при схоронності пам’яті.
Прогресуюче тотальне недоумство
Прикладом прогресуючого слабоумства є старече слабоумство і хвороба Альцгеймера, ознаки яких наростають з віком хворого. Прогресуюче слабоумство частіше буває поширеним або дифузним, тобто процес зачіпає весь головний мозок. Виражається таке слабоумство в першу чергу порушенням складних форм інтелектуальної діяльності, потім приєднується різке зниження критики до себе, стирання індивідуальних особливостей особистості, зниження емоцій з переважання стійко підвищеного піднесеного настрою (ейфорії).
Прогресуюче слабоумство може закінчитися повним розпадом психічної діяльності або маразмом.
Хвороба Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера — це прогресуюче слабоумство, яке вражає ще не старих людей. Починається воно зазвичай після 60 років (але може і набагато раніше), причому із збільшенням віку небезпеку цього захворювання різко зростає. Точно причини появи хвороби Альцгеймера не відомі, але вважають, що винна в цьому спадковість, в результаті чого відбувається зміна структури одного з видів білка, який починає накопичуватися в нервових клітинах, порушуючи їх діяльність.
Лікування слабоумства залежить від причини його викликала, в даний час існують лікарські препарати, здатні дещо сповільнити прогресування слабоумства, тому за допомогою варто звертатися якомога раніше.
Галина Романенко