Рисполепт — повертає до нормального життя

Розроблені в останні десятиліття антипсихотичні лікарські препарати дозволили вивести більшість важких психічно хворих людей із психіатричних лікарень і лікувати їх в амбулаторних умовах. Це великий прогрес, так раніше долею таких людей було постійне перебування в стаціонарі. Хворі ж легкими формами психічних захворювань на фоні підтримуючого лікування стали цілком вписуватися в соціальне життя.

Нейролептики

Пройшло більше п’ятдесяти років з тих пір, як перше психофармакологічне засіб — аміназин було застосовано в психіатричній клініці у Франції. Пізніше препарати цього ряду назвуть нейролептиками від терміна нейролепсія — зниження рухової та психічної активності.

Сьогодні випускається безліч нейролептиків і лікар може підбирати їх хворому з урахуванням його захворювання і властивостей того чи іншого препарату.

Механізм дії рісполепта

Рисполепт (міжнародна непатентована назва — рисперидон) — це нейролептик, який виявляє також седативну (заспокійливу), протиблювотну та жарознижувальну дію.

Механізм дії рісполепта заснований на тому, що він блокує передачу нейромедіаторів (біологічно активних речовин, за допомогою яких передаються нервові імпульси) у нервових клітинах. Блокада нейромедіатора допаміну і серотоніну викликає антипсихотичний, жарознижувальний та протиблювотний ефект, адреналіну — седативний.

Антипсихотичний ефект рісполепта полягає в тому, що він знижує продуктивну симптоматику шизофренії (поява нехарактерних для здорової людини психічних явищ — марення, галюцинацій), агресивність, при цьому в меншій мірі, ніж класичні нейролептики викликає загальмованість і заціпеніння (каталепсію).

Рисперидон також робить позитивний вплив на хворих на шизофренію з негативною симптоматикою (тобто відсутністю яких-небудь психічних властивостей, характерних для здорової людини, наприклад, при упокоренні промови, бідності емоцій, соціальної відчуженості), зменшує стан тривожної депресії на фоні захворювання на шизофренію .

Кому призначають рісполепт

Рисполепт застосовується як для лікування гострих психозів, так і в якості тривалого підтримуючого лікування психічних захворювань:

гострої і хронічної шизофренії, в тому числі з маренням (нав’язливими ідеями і уявленнями), галюцинаціями (хворі бачать, чують і відчувають те, чого насправді немає), бідністю емоцій і порушенням інтелекту;

афективних (з вираженим нервово-психічним збудженням у вигляді тривожності, агресивності, депресії та почуття провини з втратою контролю над своєю поведінкою) розладів при різних психічних захворюваннях;

поведінкових розладів у літніх пацієнтів з розумовою відсталістю (деменцією) при появі ознак агресії (спалахи гніву, фізичного насильства) і порушеннях психічної діяльності (збудження, марення, галюцинації);

розладів поведінки у підлітків з 15 років та дорослих пацієнтів зі зниженим інтелектуальним рівнем у випадках прояву ними агресії по відношенню до оточуючих або до себе;

у складі комбінованої терапії при лікуванні маніакально-депресивного психозу для нормалізації настрою.

Кому не можна приймати рісполепт

Рисполепт не можна приймати при підвищеній чутливості до препарату та в період годування дитини грудьми.

З обережністю його слід застосовувати у пацієнтів:

із захворюваннями серцево-судинної системи;

при зневодненні;

при передінсультному стані, пухлинах головного мозку, хвороби Паркінсона і судомах;

при порушеннях роботи печінки і нирок;

при лікарської залежності (токсикоманії, наркоманії) та зловживанні лікарськими препаратами;

при кишкової непрохідності, гострому передозуванні ліків і синдромі Рейє (гострих психічних порушеннях на фоні захворювань печінки) — протиблювотний ефект рісполепта може маскувати симптоми цих станів, що не дозволить проводити правильне лікування;

при вагітності та пацієнтам віком до 15 років, так як безпека застосування препарату не встановлені.

Рисполепт — повертає до нормального життя

Рубрики