Причиною раку щитовидної залози є мутації в клітинах , завдяки яким клітини аномально швидко розмножуються і утворюють пухлину. Невідомо, чому відбуваються такі мутації.
Симптоми
Як правило, на ранніх стадіях рак щитовидної залози не викликає ніяких симптомів. На більш пізніх стадіях можуть з’явитися такі симптоми:
Типи раку щитовидної залози
Тип раку щитовидної залози визначає вибір методу лікування та прогноз. Виділяють такі різновиди раку щитовидки:
Фактори ризику
Фактори, які можуть сприяти розвитку раку щитовидної залози:
Ускладнення
Основним ускладненням раку щитовидної залози є його рецидив — він можливий навіть після лікування та незважаючи на видалення щитовидної залози. Це може статися, якщо навіть дуже невелика кількість ракових клітин пошириться за межі щитовидної залози до того, як вона буде видалена. Іноді рецидив трапляється через десятиліття після лікування. Рак щитовидної залози може почати розвиватися знову в лімфатичних вузлах на шиї, невеликому фрагменті щитовидки, який залишився після операції, або в інших частинах тіла — найбільш часто в легенях або в кістках.
Діагностика
Для діагностики раку щитовидної залози застосовують такі методи:
Лікування
Вибір способу лікування при раку щитовидної залози залежить від його типу та стадії, а також від загального стану здоров’я пацієнта.
У більшості випадків пацієнтам призначають хірургічну операцію, в ході якої щитовидну залозу видаляють повністю або майже повністю.
Іноді в ході тієї ж операції видаляють збільшені лімфатичні вузли на шиї.
З операцією пов’язаний ризик сильної кровотечі, інфекції, а також пошкодження нервів, пов’язаних з голосовими зв’язками.
Після операції пацієнтові протягом усього життя необхідно приймати препарат левотироксин. Він виконує два завдання: заміщає гормони щитовидної залози, які більше нічому виробляти і пригнічує вироблення гіпофізом тиреоїд-стимулюючого гормону. Високий рівень цього гормону може спровокувати розмноження ракових кліток. Протягом декількох місяців пацієнту буде необхідно регулярно здавати кров для аналізів, доки лікар не підбере підходящу дозу левотироксину.