Озонотерапія поєднує в собі оксигенацію (збагачення киснем) і окислення. Озон (O3) — це менш стійка форма молекулярного кисню, яка легко вступає в реакцію з іншими хімічними речовинами. Додатковий атом кисню у складі озону відділяється, і залишається O2, молекулярна форма кисню, який присутній в повітрі, яким ми дихаємо. Прихильники альтернативної медицини стверджують, що це розщеплення озону забезпечує кисень для оксигенації та окислення. Це, теоретично, збільшує місцеве постачання киснем тканин, що допомагає боротися з інфекціями (бактеріальними та вірусними) і підвищує температуру тканин. Все це повинно посилювати процес місцевого метаболізму, згідно думку деяких лікарів.
Традиційна медицина і озонотерапія
Озонотерапія — це предмет суперечок у сучасній медицині. Вона не є до кінця зрозумілою, і прийнята не всіма. Це не означає, що озонотерапія марна, або що її не досліджують. Є різні думки про те, як, можливо, буде застосовуватися озонотерапія в традиційній медицині.
Хоча озонотерапія застосовується в якості альтернативного медичного підходу вже протягом чотирьох десятиліть, у ортодоксальної медицини вона викликає скептицизм, якщо не відкидання. Це упередження не позбавлене підстав, оскільки озонотерапія часто використовувалася без раціональної основи та належного контролю. З появою точних медичних генераторів озону тепер стало можливим оцінити деякі механізми її дії і можливу токсичність. На відміну від дихальних шляхів, людська кров, піддана дії допустимої концентрації озону, в змозі проявити свої сильні окислювальні властивості, тому у мільйонів пацієнтів не виникало ні гострих, ні хронічних побічних ефектів після озонотерапії.
Альтернативна медицина і озонотерапія
Області застосування озонотерапії:
Побічні ефекти