Кров людини має багато функцій, одна з них — захисна, яку здійснюють клітини білої крові — лейкоцити. Окремі види лейкоцитів виконують свою роботу щодо захисту організму від інфекції. Всі разом вони являють собою злагоджений «колектив», в якому кожен зайнятий своєю справою, не заважаючи при цьому іншим.
Лейкоцити і їх види
Лейкоцити або білі клітини крові виконують в організмі захисні функції, здійснюючи знищення потрапили в організм чужорідних факторів і беручи участь у різних патологічних (хворобливих) процесах і реакціях (наприклад, в реакції запалення).
Лейкоцити діляться на зернисті, або гранулоцити, в ядрі яких міститься зернистість (базофіли, еозинофіли і нейтрофіли — їх назви пов’язані з фарбуванням перед проведенням аналізу) і незернисті — агранулоціти (лімфоцити і моноцити). Всі лейкоцити поділяються на дві групи, які здійснюють клітинний імунітет і гуморальний імунітет. Лейкоцити, які здійснюють клітинний імунітет, поглинають і розчиняють всередині себе чужорідні частинки, у тому числі мікроорганізми (фагоцитоз), знищують клітини злоякісної пухлини, чужорідні клітини при пересадці тканин іншої людини, клітини тканин людини, всередині яких «сховалися» збудники інфекції. Лейкоцити, які здійснюють гуморальний імунітет, виробляють антитіла, які знищують чужорідні частинки (в тому числі збудників інфекції), що потрапили в організм.
Нейтрофіли, їх будова та функції
Нейтрофіли або нейтрофільні гранулоцити — це клітини, які в зрілому вигляді мають розділене на сегменти ядро і називаються сегменто нейтрофілами, їх у крові значно більше, ніж незрілих форм, які мають суцільне палочкообразной ядро (паличкоядерні нейтрофіли). Співвідношення цих видів нейтрофілів має важливе діагностичне значення. Нейтрофіли становлять 93 — 96% від всіх лейкоцитів.
Всі види нейтрофілів можуть швидко пересуватися (наприклад, до вогнища інфекції — це називається хемотаксисом) і переходити через стінки капілярів, потрапляючи в тканини, які потребують їх захисту.
Головна функція нейтрофілів — фагоцитоз, тобто поглинання і розчинення чужорідних частинок, але вони здатні розчиняти тільки дрібні частинки або клітини і після їх розчинення гинуть.
У нейтрофілах містяться лізосомні ферменти, що руйнують бактерії, а також ферменти, за допомогою яких в крові утворюються активні протимікробні речовини. Останні мають жовто-зелений колір — колір нейтрофілів і гною, який утворюється в місці запалення із суміші збудників інфекції, нейтрофілів і продуктів розпаду клітин запальної тканини. При гострих інфекційних захворюваннях число нейтрофілів швидко наростає. Вони здатні отримувати енергію шляхом анаеробного гліколізу (одержання глюкози як джерела енергії без доступу кисню) і тому можуть існувати навіть у тканинах, бідних киснем (запалених, оточених, погано кровозабезпечується). Лізосомні ферменти, що вивільняються при розпаді нейтрофілів, викликають розм’якшення навколишніх тканин — формування гнійного вогнища запалення. Живуть нейтрофіли 2-3 діб.
Нейтрофіли захищають організм від бактеріальної та грибкової інфекції, менше — від вірусної інфекції.
Збільшення кількості нейтрофілів в крові
Збільшення кількості нейтрофілів в крові називається нейтрофилезом або нейтрофільний лейкоцитоз. Найчастіше нейтрофилез виникає у відповідь на інфекцію, і чим він більше виражений, тим більше опірність організму. Нейтрофільоз характерний для гострих запальних захворювань, при хронічних захворюваннях кількість нейтрофілів майже не зростає. Нейтрофільоз виникає також при відмиранні тканин (наприклад, при інфаркті міокарда), що розпадаються злоякісних пухлинах, захворюваннях крові і другом.
Якщо нейтрофилез соповождается збільшенням числа незрілих форм нейтрофілів (паличкоядерних), то говорять про нейтрофільний зсув вліво, який характерний для важких інфекцій і деяких злоякісних пухлин. Поява великої кількості сегментоядерних нейтрофілів називають нейтрофільнихзрушенням вправо, він характерний для променевої хвороби, В12 — дефіцитної анемії, деяких захворювань печінки та нирок.
Зменшення кількості нейтрофілів в крові
Зменшення кількості нейтрофілів називається нейтропенією і це завжди говорить про зниження імунітету. Нейтропенія буває обумовлена зменшенням утворення нейтрофілів, порушенням їх перерозподілу або посиленим руйнуванням.
Нейтропенія може виникати при тяжких інфекціях і це є поганим прогностичною ознакою, який говорить про те, що сили організму виснажені. Нейтропенією супроводжуються деякі вірусні (інфекційний гепатит, грип, кір, краснуха) та грибкові інфекції, а також інфекції, які викликаються найпростішими. При прийомі деяких лікарських препаратів (наприклад, сульфанінамідов, анальгіну, препаратів, що застосовуються при лікуванні злоякісних пухлин) також знижується число нейтрофілів, а значить, і імунітет. Вироблення нейтрофілів може знижуватися при різних захворюваннях кісткового мозку (наприклад, при його пошкодженні іонізуючим випромінюванням) — там, де вони виробляються, при деяких захворюваннях крові, аутоімунних захворюваннях (алергії на власні тканини організму), системних захворюваннях сполучної тканини і так далі.
Нейтрофіли — це захисники нашого організму, саме вони першими зустрічають «ворога» і дають йому відсіч.
Галина Романенко