Функціональна диспепсія викликає біль або неприємні відчуття в області живота поряд з іншими симптомами. Причина цього захворювання часто не ясна, хоча в деяких випадках функціональну диспепсію провокує бактеріальна інфекція. Єдиний спосіб придушити симптоми функціональної диспепсії — лікування бактеріальної інфекції, що викликала захворювання, або прийом спеціальних препаратів, що знижують кислотність шлункового соку.
У загальному випадку диспепсія — це група різних за походженням порушень травлення, викликати які можуть самі різні проблеми травного тракту. Основний симптом диспепсії — біль або дискомфорт у животі, часто супроводжуються печією, відрижкою, здуттям живота, нудотою. Велика частина симптомів диспепсії так чи інакше пов’язана з їжею. Диспепсія — явище скоріше епізодичне; симптоми диспепсії з’являються раптово і зникають самостійно через короткий проміжок часу. Тим не менш, в деяких випадках симптоми розлади травного тракту настільки гострі й тривалі, що диспепсія дійсно порушує розпорядок життя.
Функціональна, або невиразкова диспепсія — вид порушення травлення, що характеризується відсутністю видимих причин. Фактично діагноз «функціональна диспепсія» ставиться тоді, коли поява симптомів порушення травлення не пов’язане із захворюваннями травного тракту, будь то виразка, езофагіт, гастрит і так далі, а на зображеннях, отриманих за допомогою ендоскопії, не можна помітити ніяких пошкоджень слизової оболонки травного каналу.
Функціональна диспепсія — явище більш ніж поширена: у шести з десяти випадків появи симптомів порушення травлення спостерігається саме невиразкова диспепсія.
Причини функціональної диспепсії
Основні симптоми функціональної диспепсії — біль або дискомфорт у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, причина появи яких невідома. Навіть виконання певних аналізів не дозволяє виявити точну причину виникнення симптомів: слизова оболонка травного каналу не пошкоджена і не запалена, кількість кислоти в шлунку абсолютно нормально.
Діагностика
У загальному випадку діагноз «функціональна диспепсія» ставиться тільки тоді, коли не виявлено ніяких причин появи симптомів диспепсії — наприклад, виразки. Таким чином, перед постановкою остаточного діагнозу потрібне виконання ендоскопії — візуального дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопа (тонкої, гнучкою трубки з освітлювальним приладом). Ендоскопія допомагає визначити наявність виразки або запалень слизової — якщо такі проблеми не спостерігаються, то, швидше за все, причиною появи характерних симптомів стала саме функціональна диспепсія.
У деяких випадках для підтвердження функціональної диспепсії виконується спеціальний аналіз на бактерії хелікобактер пілорі — це може бути аналіз зразків калу, аналіз крові або біопсія.
Лікування
Якщо причиною функціональної диспепсії стала бактеріальна інфекція, основним методом лікування стає короткий курс прийому певних лікарських препаратів — двох антибіотиків у поєднанні з препаратами, що пригнічують вироблення кислоти. Як правило, тривалість курсу лікування становить не більше одного тижня.
У більшості випадків при лікуванні функціональної диспепсії допомагає місячний курс кислотно-пригнічують препаратів. Існує два види препаратів, що пригнічують вироблення кислоти в шлунку — інгібітори протонного насоса і H2-блокатори. Ці препарати діють по-різному, але так чи інакше зменшують кількість кислоти в шлунку. Основні препарати групи інгібіторів протонного насоса — омепразол, лансопразол, пантопразол, рабепразол, есомепразол. У групу H2-блокаторів входять циметидин, фамотидин, нізатідін, ранітидин, що випускаються під різними торговими назвами. Якщо такі препарати допомагають придушити симптоми функціональної диспепсії, може бути рекомендований більш тривалий курс лікування.
Прокинетики — домперидон і метоклопрамід — допомагають прискорити проходження їжі по стравоходу і полегшити такі симптоми функціональної диспепсії, як здуття живота, відрижка, загальне нездужання. Зазвичай прокинетики рекомендуються в тих випадках, коли інші препарати придушити симптоми диспепсії не допомагають.
Прогноз
Симптоми функціональної диспепсії з’являються і зникають самі по собі, але можуть відрізнятися за ступенем серйозності — іноді симптоми диспепсії не турбують протягом тривалого терміну, а потім стають дуже гострими і порушують звичний розпорядок життя. У будь-якому випадку необхідно пам’ятати, що функціональна диспепсія не призводить до раку шлунка або іншим серйозним захворюванням травного тракту.