дисплазії тазостегнових суглобів називається порушення формування анатомічних утворень , складових тазостегновий суглоб, крайня ступінь якого — вроджений вивих стегна — при відсутності лікування призводить до стовідсоткової інвалідизації. Дисплазія кульшового суглоба — дуже поширена патологія, що зустрічається у всіх країнах, з частотою від одного до п’яти на сто новонароджених, причому в два-три рази частіше спостерігається у дівчаток, ніж у хлопчиків.
Причини виникнення та класифікація
Опорно-рухова система закладається на четвертій-п’ятій тижні внутрішньоутробного розвитку, трансформується після того, як дитина починає впевнено ходити і тільки до вісімнадцяти років формується остаточно. Тому принципово важлива рання діагностика і необхідне лікування патологій опорно-рухової системи.
Серед дисплазій кульшового суглоба розрізняють:
Причини, що викликають дисплазії кульшового суглоба мало вивчені, до факторів ризику відносять наявні патології кульшових суглобів у родичів, токсикози першого триместру вагітності у матері, сідничне передлежання, туге сповивання і обмеження рухливості новонародженого, історично характерне для слов’янських народів.
Клінічні прояви та діагностика
У багатьох країнах світу прийнята наступна схема діагностики вродженої дисплазії тазостегнових суглобів: огляд фахівця в першу добу після народження, огляд ортопеда в один-три місяці, з обов’язковим ультразвуковим дослідженням, потім — в рік.
При огляді дитини фахівець звертає увагу на наявність наступних симптомів у дитини:
Виявлення хоча б одного з перерахованих вище симптомів у дитини є достатнім для його направлення на консультацію до лікаря-ортопеда, який призначає додаткові методи дослідження, такі, як УЗД кульшових суглобів і їх рентгенографія.