Як почати нове життя — міняємо чи ми життя або вона змінює нас?

загрузка...

Саме поняття «нове життя» настільки розпливчасто і індивідуально, що ми практично не замислюємося над тим, що воно значить — справді, чого дарма голову ламати? Так що для того, щоб подібні думки, що ж таке нове життя і як її почати, необхідний вагомий привід. Приводом для цього матеріалу послужив фільм «Мені б у небо». Однією з основних ідей цього нового творіння голлівудських чарівників, що заслужив глядацьке схвалення і висунення на престижні премії, є саме думка про те, як нелегко і часом неможливо цю саму нове життя почати. Отже, кілька слів про те подвиг, на який багато людей йдуть з сумно-рішучим зітханням і словами «все з завтрашнього дня, з понеділка, з наступного місяця, коротше, ось-ось почну нове життя».

Дуже умовно можна розділити всі «починання нового життя» на три основні типи. Тип перший носить назву «зміни від негативного». Цей тип найбільш поширений і стосується тих людей, які прагнуть позбутися від чогось, що не дає їм спокійно жити і життя радіти. Таким обтяжуючою існування обставиною може бути що завгодно. На першому місці тут, звичайно, знаходяться самі різні шкідливі звички, що завдають і, найчастіше, вже завдали шкоди здоров’ю. Тютюнопаління, вживання «слабких» або, не дай Бог, «сильних» наркотиків, пристрасть до спиртного, слабкість до поглинання нездорової їжі в нездорових кількостях (те, що традиційно зветься обжерливістю) — ось найпоширеніші з подібних негативних факторів. У цьому сенсі почати нове життя простіше, тому що перед людиною виразно стоїть альтернатива: або продовження старого життя з усіма витікаючими і сумними наслідками, або неминуче насильство над собою і спроба повернутися до нормального життя. Зробити перший, другий і третій кроки до «змінам від негативного» складно, бо самі шкідливі звички зазвичай і найсильніші. Але в цьому випадку у людини завжди проглядається мотив до дії. Так, в процесі «нового життя» нерідкі випадки зриву і повернення до минулого, але це вже тема для іншої розмови.

Другим варіантом «почати нове життя» є цілком нормальна, на перший погляд, ситуація. Живе собі людина, начебто нікому відкрито зла не робить, та й по відношенню до себе явних деструктивних вчинків не робить, не колеться, не палить, в «Макдональдс» заходить по великих святах. Але в даному випадку людині хочеться «змін до позитивного». Суть в тому, що людина не задоволена тим життям, яке він веде, відчуває, що здатен на більше, має сили і талант на щось видатне. І ця ситуація ще більш складна, ніж ситуація з «змінами від негативного», тому що не зовсім ясна мета, до якої потрібно рухатися. Абстрактні категорії на кшталт «робити добро», «присвятити себе творчості», «надати сенс життя», звичайно, прекрасні, але тільки в тому випадку, якщо наповнити їх якимсь практичним змістом. А людська природа така, що нам набагато легше сформулювати те, чого ми боїмося, ніж те, до чого ми прагнемо. Нам набагато легше змусити себе щось зробити зі страху перед негативними наслідками, ніж в передчутті чогось позитивного. Факторів, що гальмують нашу рішучість поміняти життя в цьому випадку, безліч — банальна лінь, страх змін уже сформованого і, загалом-то, комфортного порядку речей, страх перед невдачею нового починання і так далі.

Але ще більш болісний і складний останній варіант, коли прагнення розпочати нове життя стає головним для людини. І називається подібна ситуація, висловлюючись простою мовою — «не знаю, чого моїй душа забажає». Не поспішайте скептично посміхатися: такі випадки не так рідкісні, як може здатися. Так, найбільше поширення вони мають серед людей творчих покликань, яким спочатку і хронічно сумніви в собі та в своїх діях властиві в набагато більшій мірі. Однак число таких заплуталися людей постійно і швидкими темпами зростає. Важко сказати, у чому саме тут причина, чи то в величезної армії знеособлених офісних працівників, чи то в величезний вплив, який надає сучасне інформаційно-рекламний простір, але це факт. Все більше число людей незадоволені своїм життям і самими собою, не віддаючи собі звіту в тому, що ж їм не подобається і чого ж їм хочеться. З одного боку, цим людям гріх скаржитися, вони начебто впорядковано в матеріальному плані і не самотні в особистому житті. З іншого, вони не відчувають задоволення від того, чим займаються, при цьому не вміючи нічого іншого, і сумніваються в міцності й щирості своїх відносин з іншими людьми. Таких людей з певного моменту невпинно точить думка, що потрібно почати нове життя, але вони просто не в змозі сформулювати, яка вона, ця нова життя. У результаті через постійне незадоволеного прагнення змінити своє життя і самим змінитися люди відчувають постійний стрес, нерідко закінчується глибокою депресією.

У підсумку маємо гіркий, але реалістичний висновок: почати нове життя в переважній більшості випадків дуже і дуже складно. Так уже складається, що найчастіше не ми міняємо життя, а життя міняє нас. Втім, не можна втрачати надію, потрібно зрозуміти просту річ: найскладніше це усвідомити, що в старого життя не влаштовує і чого хочеться від життя нової. Яка має мету, нехай вона неймовірно далека, вже пройшов половину шляху до неї. Не помічає мети не досягне її, нехай вона і буде всього лише в двох кроках.

Олександр Бабицький

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Психологія. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: