Вермокс — протипоказання: не можна приймати при виразці

загрузка...

Вермокс — ефективний протиглистовою препарат. Як будь-який ефективний препарат він має ряд протипоказань і побічних ефектів. У зв’язку з цим застосовувати вермокс можна лише за призначенням лікаря. Самостійне безконтрольне лікування може призвести до ускладнень.

Як діє вермокс

З механізму дії лікарських препаратів випливають їх побічні ефекти і протипоказання для застосування. Вермокс пригнічує всі види обміну речовин у гельмінтів. Він також частково (близько 10%) всмоктується в кров, накопичується в кістах, утворених личинками гельмінтів і знищує їх. Крім того, він активно зв’язується з білками плазми крові і накопичується в печінці. Це може викликати ряд побічних ефектів, особливо, якщо у хворого знижені функції печінки або нирок. Крім того, вермокс може викликати алергічні реакції.

Небажані ефекти, які можуть виникати при лікуванні Вермокс

При лікуванні Вермокс може виникати ряд небажаних (побічних) ефектів. Найчастіше побічні ефекти виникають з боку органів травлення, особливо, якщо в кишечнику багато великих гельмінтів (наприклад, аскарид). Після загибелі вони можуть закупорювати просвіт кишечника, викликаючи болі в животі, нудоту, блювоту запори і проноси. Дуже рідко може виникати непрохідність кишечнику.

Зміни з боку шлунково-кишкового тракту можуть виникати і при тривалому безконтрольному прийомі Вермокс. Це нудота, блювання, біль у животі, проноси і запори. Крім того, в цьому випадку можливі зміни функції печінки, які з’являються тимчасовим підвищенням активності печінкових ферментів (зміною лабораторних показників). Іноді з’являється невелика жовтушність шкіри та склер. При тривалих курсах лікування з приводу ехінококозу в поодиноких випадках виникали гепатити (запалення печінки).

З боку центральної нервової системи побічні явища зустрічаються рідко, вони виявляються запамороченням і головним болем.

Значні зміни при тривалому прийомі Вермокс можуть спостерігатися з боку кровотворення. Це зменшення загального числа клітин білої крові (лейкоцитів), головним чином, нейтрофілів, які відповідають за стан клітинного імунітету. Це призводить до зниження імунітету, в результаті чого хворий починає часто хворіти на простудні захворювання, у нього загострюються всі інфекційно-запальні процеси.

Одночасно відбувається збільшення алергічного настрою організму, що проявляється у вигляді зростання у крові числа одного з видів лейкоцитів — еозинофілів. Всі ці процеси сприяють формуванню інфекційно-алергічних процесів, схильних до тривалого перебігу.

Досить тривалий токсичний вплив пригнічує також синтез еритроцитів і утворення гемоглобіну, що викликає анемію.

При тривалому застосуванні Вермокс можливі також зміни з боку нирок і сечовивідних шляхів — в сечі з’являються кров і інші елементи, що свідчать про патологічні зміни в нирках.

Тривале застосування Вермокс може також викликати значну втрату волосся.

Алергічні реакції при прийомі Вермокс найчастіше проявляються у вигляді всілякої шкірного висипу і ангіоневротичного набряку. Але не виключені і такі важкі алергічні реакції, як анафілактичний шок.

Кому протипоказано лікування Вермокс

Так як можливі побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, в тому числі закупорка просвіту кишечнику гельмінтами, вермокс категорично заборонено призначати при будь-яких ерозивно-виразкових процесах в області кишечника — це, головним чином, неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона.

Також не можна застосовувати вермокс при порушеннях функції печінки, так як саме в печінці відбувається розкладання Вермокс на продукти обміну. При порушенні функції печінки вермокс буде затримуватися в організмі і чинити на нього токсичний вплив, у першу чергу постраждають клітини печінки — можливо навіть таке важке ускладнення, як гепатит.

В офіційній інструкції нічого не говориться про те, чи можна застосовувати вермокс при порушеннях функції нирок. Тим не менш, саме через нирки виводиться вермокс, який потрапив у кров і при порушенні їх функції виведення його буде порушено.

Не можна застосовувати вермокс при вагітності, під час годування дитини груддю та дітям до двох років. Цього не можна робити тому, що вермокс може проходити плацентрарний бар’єр і чинити негативний вплив на плід. Так як він потрапляє в кров, то виділяється і з молоком матері, а немовлятам та дітям до двох років його застосовувати не можна через значних побічних ефектів.

Не застосовують вермокс також у тому випадку, якщо пацієнт проявляє підвищену чутливість до компонентів цього препарату.

Вермокс — високоефективний протиглистовою препарат, який має ряд побічних ефектів і протипоказань для лікування, тому він повинен призначатися тільки лікарем.

Галина Романенко

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: