Сідничний нерв — лікування захворювань: за допомогою до медиків

загрузка...

Існує багато способів лікування захворювань сідничного нерва. Всі вони проводяться тільки після необхідного обстеження хворого та встановлення остаточного діагнозу, тобто виявлення причини початку захворювання сідничного нерва. Але біль намагаються зняти одразу.

Основні принципи лікування захворювань сідничного нерва

Так як всі захворювання сідничного нерва супроводжуються сильним болем, головний принцип їх лікування полягають у тому, що хворому якомога раніше намагаються зняти біль всіма доступними і безпечними методами.

Основне ж лікування проводиться тільки після його повного обстеження. Навіть зігріваючі та фізіотерапевтичні процедури до закінчення обстеження не призначають, так як вони можуть стимулювати зростання пухлин.

Гострі захворювання сідничного нерва і загострення хронічних захворювань вимагають постільного режиму, в решту часу ж хворому призначаю гімнастику, масаж і процедури, що гартують, завдання яких — попередити рецидив захворювання.

Консервативне лікування захворювань сідничного нерва

При сильних болях лікування починається з призначення постільного режиму, дієти і знеболюючих засобів.

Постільний режим потрібно дотримуватися, поки не пройдуть сильні болі. Лежати краще на спині з напівзігнутої в коліні ногою. Під ногу можна підкласти подушку.

Дієта хворого з сильними болями повинна бути в основному молочно-рослинною. Виключаються гострі, копчені, жирні, солодкі, смажені страви, спиртні та солодкі газовані напої, міцні чай і каву — все це може дратувати запалені тканини і болю посиляться.

В якості протизапальних і знеболюючих засобів призначаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які зменшують запалення, набряк та біль. Сьогодні перевага віддається таким НПЗП, як німесулід, мовилося, Аркоксія та інші, в інструкції до яких вказується, що вони пригнічують дію тільки ЦОГ-2 і не впливають на ЦОГ-1. Це означає, що препарат пригнічує запальний процес, не надаючи при цьому побічної дратівливої дії на слизисту оболонку шлунку. Циклооксигеназа або ЦОГ пригнічує утворення простагландинів — речовин, які беруть участь у формуванні запальних реакцій (ЦОГ-2) і захищають шлунок від подразнення різних факторами (ЦОГ-1). НПЗП, які випускалися раніше (диклофенак, індометацин, кеторол та ін) придушували дію всій ЦОГ, тому викликали ускладнення з боку шлунка.

НПЗП останнього покоління зазвичай добре знімають болі, їх призначають ще до проведення повного обстеження, якщо, звичайно, у хворого немає протипоказань для їх застосування. До отримання результатів аналізів до місця запалення і болю можна прикладати холод — це також допомагає зняти набряк і біль.

Але іноді, при сильних болях це не допомагає і тоді після обстеження хворим для зняття запалення, набряку та болю призначають короткі курси стероїдних або глюкокортикоїдних гормонів (наприклад, преднізолону). У деяких випадках стероїдні гормони вводять безпосередньо в місце запалення у вигляді епідуральних ін’єкцій — туди, де сталося утиск корінців спинного мозку.

Після виключення пухлини хворому можна призначати теплові та фізіотерапевтичні процедури. Якщо він лікується вдома в амбулаторних умовах, то підійдуть грілки, компреси, сухе тепло, різні зігріваючі і відволікаючі розтирання (наприклад, мазями з бджолиним або зміїним отрутою і так далі). Після стихання гострого болю можна перейти на фізіотерапевтичні процедури в умовах поліклініки.

Якщо хворий лежить у лікарні, то фізіопроцедури можна робити вже після встановлення остаточного діагнозу замість теплових процедур. Це фоно-та електрофорез з знеболюючим лікарським препаратами, УВЧ, магнітотерапія, аплікації з воском і озокеритом і так далі.

Хірургічне лікування

Якщо захворювання не піддається консервативному лікуванню і болю тримаються дуже сильні, то вирішується питання про операцію. Існує багато методик операцій при самих різних видах утисків сідничного нерва. Під час операції можна частково або повністю видалити змінений міжхребцевий диск, видалити нарости на хребцях, що виникли в результаті остеохондрозу і так далі.

Сьогодні такі операції проводяться в основному щадним ендоскопічним способом за допомогою спеціальних оптичних приладів — ендоскопів. Ендоскопічні операції малотравматичні, легше переносяться хворими, відновлювальний період після них коротше.

Після стихання гострого процесу або після операції рекомендується поведінку водних процедур, які можна проводити як вдома, так і в санаторно-курортних умовах (але тільки в стані стійкої ремісії). Призначають ванни, душі, витягування, грязелікування і так далі.

Галина Романенко

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: