Резус-фактор — як і раніше медична загадка

загрузка...

Про резус-факторі як про медичну проблему сьогодні говорять не дуже часто, а до середини 20 століття він був серйозною проблемою охорони здоров’я. Зокрема, він щороку ставав причиною смерті десятків або навіть сотень тисяч смертей маленьких дітей у всьому світі.

Резус-фактор — це спадкова особливість, яка відноситься до наявності певного білка на поверхні червоних кров’яних тілець. Якщо цей білок є, резус-фактор — буде найбільш поширеним — позитивним. При відсутності цього білка у людини буде негативний резус-фактор. Резус-фактор абсолютно не впливає на здоров’я людини, але він може зробити вплив на вагітність. Якщо у жінки негативний резус-фактор, а у батька її дитини — позитивний, під час вагітності їй може знадобитися особливий догляд. Резус-фактор жінки визначають вже під час першого пренатального візиту до лікаря. Це простий аналіз, який не вимагає від пацієнта особливої підготовки.

Історична ремарка

У 1939 році була вперше опублікована робота, в якій згадувались гемолітичні реакції у результаті переливання крові, і розвиток та новонароджених важких форм гемофілії. У ході дослідження було встановлено, що сироватка крові однієї жінки викликала склеювання червоних кров’яних тілець крові приблизно 80% випробовуваних, хоча їх групи крові збігалися. У 1940 році в іншому дослідженні говорилося про сироватці крові, яка викликала аглютинацію 85% зразків крові різних людей.

Ще через кілька років був виявлений D-антиген — той самий білок, при наявності якого кров належить до резус-позитивною. Незабаром резус-фактор почали враховувати при переливанні крові, а також при догляді за вагітними жінками. Зараз, за рідкісним винятком, людям переливають донорську кров, збігається з їх власною по групі крові і резус-фактору. Однак протягом декількох років досить широко практикувалося переливання резус-негативної крові людям з позитивним резус-фактором.

Аналіз

Під час вагітності — або, що більш імовірно, під час пологів, невелика кількість крові дитини може змішатися з кров’ю матері. Якщо у матері позитивний резус-фактор, це не проблема. Однак якщо у матері негативний резус-фактор, а у дитини — позитивний, в організмі матері можуть виробитися антитіла до D-антигену. Під час першої вагітності це може не викликати жодних проблем, однак якщо будуть наступні вагітності, і дитина знову буде резус-позитивним, антитіла можуть атакувати еритроцити дитини. В результаті у дитини може розвинутися тяжка анемія та інші небезпечні стани.

Аналіз крові на антитіла роблять двічі за час вагітності — в першому триместрі і після 28 тижня. Якщо вироблення антитіл не почалася, жінкам роблять ін’єкцію резус-імуноглобуліну, щоб запобігти їх вироблення протягом поточної вагітності. Якщо дитина народжується резус-позитивним, незабаром після пологів знадобитися ще одна ін’єкція. Як правило, такі ін’єкції потрібні під час усіх наступних вагітностей, а також після народження дітей з позитивним резус-фактором. Крім того, ін’єкції резус-імуноглобуліну можуть бути необхідні після викидня, аборту, позаматкової вагітності, амніоцентеза, біопсії хоріона, кровотечі та травми живота під час вагітності.

Якщо аналіз показує, що вироблення антитіл вже почалася, резус-імуноглобулін не допоможе. У такому разі за станом дитини будуть уважно стежити; при необхідності проводить переливання крові до народження через пуповину, або відразу після пологів.

За умови правильного догляду вдається уникнути серйозних проблем, з якими ще кілька десятків років тому стикалися багато жінок, які мають негативний резус-фактор.

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: