Пієлонефрит при вагітності: серйозна небезпека

загрузка...

Частота пієлонефриту у вагітних коливається в межах 2 -10%, причому він може виникнути не тільки під час вагітності, але і під час і після пологів, тобто під час всього так званого гестаційного періоду (від слова гестації — вагітність), що включає пологи і післяпологовий період, тому в деяких випадках його так і називають: «гестаційний пієлонефрит».

Гестаційний пієлонефрит та його види

Пієлонефрит — це запалення тканини нирки з переважним ураженням інтерстиціальної тканини (сполучнотканинної основи нирки) і чашково-мискової системи (порожнинах в нирках, куди витікає сеча перед тим, як потрапити в сечовід).

Гестаційний пієлонефрит поділяється на пієлонефрит вагітних, пієлонефрит породіль (під час пологів) і пієлонефрит породіль (після пологів) і має свої особливості розвитку і перебігу. Збудниками пієлонефриту вагітних найчастіше є такі мікроорганізми, як кишкова паличка, клебсієла і протей; упороділь — ентерокок і кишкова паличка.

У формуванні гестаційного пієлонефриту велика роль належить гормональних змін в організмі жінки. Якісні та кількісні зміни складу різних гормонів (жіночих статевих гормонів естрогену і прогестерону, гормону надниркових залоз гідрокортизону), здавлювання нирок зростаючою маткою і порушення їх кровопостачання привертають до порушення кровообігу і виведення сечі, сприяють інфікуванню нирки і виникнення запального процесу, особливо, при наявності в організмі жінки-якого інфекційного вогнища (наприклад, хронічного тонзиліту).

Зазвичай спостерігається правобічний пієлонефрит, що пов’язано з особливістю будови венозної системи в цій області. Частіше хворіють жінки при першій вагітності. Це пояснюється недостатньою адаптацією організму до при вагітності гормональним і імунологічним змінам. У більшості жінок пієлонефрит виникає в кінці другого — початку третього триместру (на 20-26 і на 32-34 тижнях вагітності), коли спостерігаються найбільш значні гормональні зрушення.

Пієлонефрит у породіль частіше проявляється на 4-6 і 12-14 день після пологів, тобто в ті періоди, коли виникають післяпологові ускладнення.

Як протікає пієлонефрит при вагітності

Пієлонефрит проявляється по-різному в різні терміни вагітності. Це залежить від ступеня порушення виведення сечі з нирок в сечоводи. Так, у першому триместрі (перші 12 тижнів) спостерігаються виражені болі в поперековій області, в другому і третьому триместрі і при пієлонефриті у породілей болю менш інтенсивні. При важкому перебігу може підвищуватися температура і порушуватися загальний стан.

Гострий пієлонефрит зазвичай не робить істотного впливу на перебіг вагітності, при хронічному пієлонефриті нерідко виявляється невиношування вагітності, передчасні пологи і токсикози вагітних. При гострому пієлонефриті пологи протікають мимоволі і не вимагають спеціальних маніпуляцій. При хронічному пієлонефриті у 10% випадків доводиться вдаватися до стимуляції родової діяльності. Кесарів розтин при пієлонефриті допустимо тільки при наявності суворих показань.

Діагностика пієлонефриту при вагітності

У діагностиці пієлонефриту у вагітних велике значення належить даними лабораторних методів дослідження. У крові вагітної жінки зазвичай виявляються ознаки запалення — збільшення числа лейкоцитів з нейтрофільний зсув вліво, тобто із збільшенням числа молодих нейтрофілів, це говорить про те, що організм мобілізує свої сили на боротьбу з інфекцією. У сечі виявляється велика кількість лейкоцитів і бактерій. Проводиться також посів сечі на живильні середовища з метою виявлення збудника інфекції та його чутливості до антибіотиків.

Якщо є підозра на порушення пасажу (виведення) сечі, то проводиться хромоцистоскопия — дослідження сечового міхура за допомогою спеціальної оптичної апаратури з попереднім введенням в кров барвника, яке забарвлює сечу і дозволяє судити про своєчасність її виділення. Якщо виявляється виражена затримка пасажу сечі, то в деяких випадках проводиться катетеризація сечоводів для того, щоб уникнути важких ускладнень з боку нирок.

Лікування пієлонефриту при вагітності

Лікування гестаційного пієлонефриту повинно бути комплексним, індивідуальним, з урахуванням особливостей його перебігу у вагітних та породіль. Щоб уникнути шкідливого впливу на плід в першому триместрі вагітності застосовують тільки природні і напівсинтетичні пеніциліни. У другому і третьому триместрах можна використовувати і деякі інші групи антибіотиків, а також протизапальні препарати інших груп.

Крім того, жінкам призначають малотоксичні сечогінні засоби, у деяких випадках переливають кровозамінники. Успіх лікування багато в чому залежить від пасажу сечі. Так як запальний процес часто триває й після післяпологового періоду, жінка обов’язково повинна спостерігатися в уролога.

Профілактикою пієлонефриту вагітних є своєчасне виявлення і лікування захворювань нирок у невагітних жінок.

Галина Романенко

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Вагітність і діти. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: