Неслухняний дитина: керівництво до дії

загрузка...

Батьки часто скаржаться, що їх дитина росте неслухняною, не виконує вимог старших, не визнає авторитетів. Однак тільки деякі намагаються проаналізувати дії своєї дитини й розібратися в тому, що ж викликає ту чи іншу модель поведінки. Найчастіше батьки вимагають від свого чада беззаперечного підпорядкування і суворого дотримання всіх заборон, навіть не віддаючи собі звіту в тому, чи справді всі ці заборони справедливі і продиктовані життєвою необхідністю.

Непослух як протест

Проти чого протестує неслухняна дитина? Досить часто негативна модель поведінки є відповіддю на занадто велика кількість заборон, які, чесно кажучи, не завжди бувають виправданими. Діти дуже тонко відчувають навколишню ситуацію і якщо суворе ставлення до них продиктовано не просто бажанням захистити від можливих неприємностей, а потребою батьків відчути свою значимість, утвердити свій беззаперечний авторитет, то тут реакцією дитини може бути саме протест проти жорсткого обмеження його свободи.

Надмірна опіка дорослих породжує в дитині внутрішній протест, що зовні проявляється як раз у вигляді неслухняності. Часто ми не сприймаємо дітей як повноправну особистість і навіть не намагаємося пояснити причини своїх заборон. Категоричне «ні» без всяких пояснень його причин може викликати у відповідь лише бурхливий протест, заперечення права старших на жорстке управління життям дитини. Саме тому потрібно не просто забороняти, а й пояснювати причину цієї заборони.

Непослух як результат дефіциту уваги

Психологи говорять про те, що непослух — це ще й спроба дитини привернути до себе увагу батьків, коли він відчуває, що його йому не вистачає. Дефіцит уваги штовхає дитину на погану поведінку, яке виступає для його батьків в ролі подразника. Як правило, на таке поводження батьки реагують швидше, ніж на послух, і якщо дитині не вдається заслужити похвалу, то він йде навіть на явний конфлікт з батьками, в спробі привернути до себе їх увагу.

Така модель поведінки дуже швидко закріплюється, адже дитина бачить, що при його непослуху батьки відриваються навіть від самих термінових справ, для того, щоб зробити зауваження, а іноді навіть і покарати, тобто, проявити нехай не настільки приємна, але увагу . Для того щоб непослух не стало нормою, батькам потрібно навчитися слухати свою дитину, проявляти непідробний інтерес до того, що відбувається в його житті, приділяти йому достатньо уваги і хвалити, нехай навіть за найменший успіх.

Непослух як показник невпевненості в собі

Більшість дітей гостро реагують на невдачі в тій чи іншій справі, особливо, якщо такий негативний досвід підкріплюється критикою. Це перше, що занижує самооцінку дитини, викликає в ньому невпевненість у своїх силах, спричиняє втрату віри в успіх. Це породжує появу проблем в спілкуванні з оточуючими, а потім і в комунікації з однолітками.

Часто непослух в школі, зниження неуспішності і некерованість дитини є своєрідним щитом, яким він закривається через почуття невпевненості в собі. Якщо дитину постійно критикують за найменші помилки і провини, то у нього складається враження, що не варто й намагатися поміняти поведінку або ставлення до навчання, до життя в цілому, адже це все одно не приведе до успіху. Дитина повинна відчувати підтримку батьків, їх беззастережну впевненість в його успішності, а також їх любов, навіть в тому випадку, якщо він допускає багато помилок і промахів.

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Вагітність і діти. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: