Наркоманія — дороги назад немає?

загрузка...

Під наркоманією звичайно розуміють патологічне пристрасть, поступово виникає у відповідь на прийом наркотичних речовин. У свою чергу, під наркотичними речовинами розуміють з’єднання різного походження, здатні чинити певний вплив на структури мозку. У розвитку клінічної картини наркоманії розрізняють декілька етапів. Так, на першому етапі формується поступове збільшення дозування наркотичного препарату для досягнення бажаного ефекту.

Прийом наркотиків з періодичного, при якому доза приймається від випадку до випадку (наприклад, «за компанію»), перетворюється в постійний, при якому споживання наркотичної речовини стає неодмінною умовою повсякденному житті. На цій же стадії компенсаторно-захисні сили організму починають «звикати» до регулярного надходженню токсинів і вже не відповідають захисними реакціями, спрямованими на відторгнення отрути (відсутня нудота і блювота, не виникає пітливості тощо). При деяких формах наркоманії захисних реакцій не спостерігається навіть тоді, коли доза значно перевищує смертельну концентрацію для «звичайної» людини.

Одночасно з цим зростає поріг толерантності, коли для отримання колишніх відчуттів наркоман потребує все більше збільшується дозі. При цьому відбувається і якісна зміна психологічних відчуттів. Так, якщо при перших прийомах дози наркотичного препарату людина відчував ейфорію, тобто потужний приплив позитивних емоцій, то в подальшому ці дози потрібні вже лише для того, щоб усунути психологічний дискомфорт, пов’язаний з тривалою відсутністю наркотику в організмі. Іншими словами, розвивається психологічна залежність. А от щоб домогтися ейфоричного стану, наркоман змушений все більше нарощувати дозування, на певному етапі ризикуючи ввести собі несумісну з життям концентрацію наркотичного препарату. Однак на цьому етапі наркотик поки ще не заповнює собою всі думки людини, тобто незважаючи на психологічну тягу до наркотичному речовини і пригнічений стан при неможливості його роздобути, людина ще здатна контролювати свої вчинки, а захопленість чимось іншим може навіть повністю витіснити думки про наркотику. У той же час психологічна залежність набагато більш стійка до терапевтичної корекції, ніж фізична, тому після видимої нормалізації загального стану людини після проведеного лікування він знову може повернутися до вживання наркотиків. Найчастіше саме психологічна залежність і є причиною повторного «підсаджування на голку».

Зате фізична залежність є більш небезпечною в соціальному відношенні. Вона є наступним етапом розвитку наркоманії, при якому думки про наркотичному препараті досягають рівня таких природних потреб, як прийняття їжі, води, сексуальний потяг, а потім виступають в ролі єдиної домінанти, повністю переважної інші людські потреби. Думки про наркотик цілком заповнюють всю свідомість людини. На цій стадії наркоман, рухомої єдиною метою будь-якою ціною роздобути дозу, абсолютно не здатний контролювати свої емоції і вчинки. Самим достовірним показником того, що наркоман перебуває у прямій фізичної залежності, є так званий синдром відміни, більш відомий у народі як «ломка». Абстинентний синдром розвивається через певний час після припинення прийому наркотичної речовини. В залежності від виду наркотику «ломка» настає через різні проміжки часу, від кількох годин до доби. Від наркотичного препарату залежить також форма і ступінь вираженості абстинентного синдрому. Так, після скасування героїну відбувається реакція в основному з боку внутрішніх органів, а після відміни барбітуратів — з боку психічної сфери.

Найбільш схильні наркоманії підлітковий контингент і особи молодіжного віку. Основними причинами цього є бажання відчути незвідане (основний рушійний фактор при цьому — «людина повинна все спробувати»), недостатня відповідальність за свої вчинки і відсутність аналізу наслідків.

Лікування наркоманії — складний період в житті хворого і його родичів. Перш за все, необхідно бажання самого пацієнта, терпіння і віра в успішне рятування від наркотичної залежності. Величезну роль у поверненні до нормального життя грає участь близьких людей в нелегкій битві за фізичну, психологічну та соціальну реабілітацію.

Жигулі Андрій

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Психологія. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: