Мідокалм — ампули: зніме спазм

загрузка...

Мідокалм здатний розслабити або повністю зняти спазм скелетних м’язів. Особливістю цього препарату є те, що він не тільки розслабляє м’язи, відновлюючи в них рух, але і має легкий знеболюючу дію, яке посилює ефекти боле сильних знеболюючих засобів, які приймаються одночасно з ним.

Мідокалм в ампулах — особливості дії

Мідокалм в ампулах містить по 100 мг діючої речовини (толперизону) в 1 мл розчину. При введенні препарату внутрішньом’язово він відразу ж надходить у кров і починає діяти вже через 30 хвилин. Біодоступність препарату навіть при парентеральному введенні невисока — не перевищує 20%. Препарат розкладається в нирках і виводиться з організму у вигляді метаболітів (продуктів обміну) через нирки.

При внутрішньом’язовому введенні мідокалм діє швидше, ніж при прийомі всередину, під його впливом знімається спазм і напруга (ригідність) м’язів, які розташовані поряд з вогнищем болю. Мідокалм частково блокує проведення нервових імпульсів, як по клітинам чутливих нервів (вони доставляють інформацію в центральну нервову систему), так і по клітинам рухових нервів (вони доставляють команди з центральної нервової системи до м’язів). У результаті відбувається розслаблення скелетних м’язів.

Мідокалм володіє і легким знеболюючим властивістю. Крім того, він частково блокує секрецію адреналіну — нейромедіатори (речовини, за допомогою якого передається інформація з однієї нервової клітини на іншу). А так як адреналін має виражену судинозвужувальну дію, під впливом Мідокалму розширюються кровоносні судини.

Зняття спазму скелетних м’язів у поєднанні з розширенням кровоносних судин призводить до поліпшення харчування тканин в осередку ураження і до прискорення процесу одужання. Тому мідокалм знайшов досить широке застосування при захворюваннях кістково-м’язової системи, при реабілітації після травм і ортопедичних операцій та при захворюваннях судин, які супроводжуються їх часткової або повної закупоркою.

В яких випадках призначають мідокалм в ампулах

Мідокалм в ампулах застосовується для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення в наступних випадках:

  • при різних перинатальних ураженнях нервової системи у дітей, що супроводжуються підвищеним спазмом та ригідністю м’язів, починаючи з тримісячного віку (таблетки дозволені з року);
  • при важких неврологічних захворюваннях, що супроводжуються підвищеним тонусом м’язів, їх спазмом, ригідністю, контрактурою (стійким зведенням суглобів), наприклад, при розсіяному склерозі, мієлопатії, енцефаломієліт;
  • при захворюваннях опорно-рухового апарату, які супроводжуються сильними болями і захисним спазмом м’язів, підвищеним тонусом м’язів, і контрактурами — остеохондрозі, хворобі Бехтерєва, артрозах і артритах великих суглобів;
  • після травматологічних і ортопедичних операцій у складі комплексного лікування для прискорення процесу одужання;
  • при облітеруючих (супроводжуються зменшенням просвіту) захворюваннях артерій для зняття спазмів скелетної мускулатури, навколишнього змінені судини і гладкої мускулатури стінок кровоносних судин;
  • після тромбофлебітів, які супроводжувалися розладами лімфообігу і венозного кровообігу і трофічними виразками гомілки.
  • Внутрішньом’язово мідокалм вводять двічі в день, внутрішньовенно (дуже повільно) — один раз на день у дозі в два рази меншою, ніж при вутрімишечном введенні та прийомі таблеток.

    Протипоказано парентеральне введення Мідокалму при його індивідуальної нестерпності, при вираженій м’язової слабкості, у віці до трьох місяців, при вагітності та годуванні дитини грудьми.

    Побічна дія Мідокалму і його передозування

    Як і у кожного ефективного лікарського засобу, у Мідокалму є побічні ефекти у вигляді нудоти, блювання (рідко), болю і неприємних відчуттів в животі, сонливості, слабкості м’язів, головного болю, зниження артеріального тиску (особливо часто це трапляється при швидкому внутрішньовенному введенні препарату), бронхоспазм, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Усі побічні ефекти зменшуються при зниженні дози препарату.

    Мідокалм є нетоксичним препаратом і звичайно добре переноситься хворими, але при передозуванні посилюються всі його побічні ефекти. У дитячому віці передозування може призвести до підвищеної дратівливості. У лабораторних умовах при дослідах на тваринах передозування приводила до порушення рухової активності, судом, задишці і паралічу дихання. У клінічних умовах таких симптомів не було зафіксовано. При передозуванні Мідокалму потрібно викликати швидку допомогу.

    Мідокалм — це сучасний і досить безпечний міорелаксант центральної дії, призначати який може тільки лікар.

    Галина Романенко

    Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

    Схожі статті:
    Попереднє з категорії:
    Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

    Прокоментувати статтю: