Карциноїдний синдром: як позбутися на ранніх стадіях

загрузка...

Карциноїдний синдром — це ряд симптомів, викликаних переродженням клітин в складі ендокринної системи в карциноїдної пухлини. Іноді такі пухлини виробляють надмірну кількість гормонів, наприклад, серотоніну, що і є причиною розвитку симптомів карциноїдного синдрому.

карціноід, як правило, ростуть і поширюються на інші органи дуже повільно. На ранніх стадіях розвитку вони легко піддаються лікуванню і можуть бути повністю вилікувані. Але до часу появи симптомів карциноїдного синдрому пухлина зазвичай вже переходить на інший орган. Саме тому важливо виявляти пухлини та карциноїдних синдром якомога раніше.

Найголовніше в діагностуванні карциноїдного синдрому — це задуматися про саму можливість його виникнення. На жаль, цей діагноз часто ставлять через п’ять-сім років після появи перших симптомів карциноїдного синдрому. Тому людям, у яких є проблеми зі здоров’ям, потрібно знати, які це симптоми.

Симптоми карциноїдного синдрому

До найпоширеніших симптомів цього стану відносяться:

  • Діарея
  • Почервоніння шкіри на тілі або шкіри обличчя
  • Прискорене серцебиття
  • Шлункові кольки
  • Задишка
  • Свистяче подих
  • При почервонінні шкіри внаслідок розвитку карциноїдного синдрому шкіра зазвичай залишається сухою, і даний симптом ніяк не пов’язаний з підвищеним потовиділенням, який також призводить до почервоніння шкіри обличчя. Почервоніння шкіри краще помітно оточуючими, з боку. Самі хворі можуть цього симптому і не помітити.

    Ці симптоми можуть посилюватися в період стресів, при фізичному напруженні або вживанні алкоголю. Певні види їжі, наприклад, зрілі сири, такі як чеддар або стилтон, солоні або мариновані блюда і інші продукти, що містять тирамін, також можуть провокувати посилення симптомів.

    Стрес і алкоголь, безумовно, є факторами, що провокують почервоніння шкіри. Всі ці фактори є важливими показниками при діагностиці карциноїдного синдрому.

    Чи часто зустрічається

    Карциноїдний синдром розвивається лише приблизно у 10% відсотків людей з карциноїдної пухлини. І хоча багато видів карціноід викидають гормони, ці гормони часто не потрапляють у загальну кров’яне русло. Справа в тому, що кров з травного тракту, перш ніж влитися в основний потік крові в організмі, зазвичай проходить через печінку. А печінка руйнує зайві гормони до того моменту, як вони встигають потрапити в інші органи. Але в тих випадках, коли карціноіди поширюються на печінку або інші органи, зайві гормони стають причиною виникнення карциноїдного синдрому.

    Діагностика

    При діагностиці карциноїдного симптому лікарі часто помиляються, так як симптоми цього стану схожі на симптоми інших поширених захворювань, наприклад, синдром подразненого кишечника.

    Часто зустрічаються пацієнти, яким поставили неправильний діагноз, наприклад, синдром подразненого кишечника або коліт, і відповідно призначили невірний курс лікування. Своєчасне виявлення карциноїдного синдрому може вирішальним чином вплинути на результат лікування.

    При підозрі на карциноїдних синдром лікар проводить один із тестів діагностики стану пацієнта. Після виявлення даного стану використовуються інші тести, які допомагають визначити місце розташування пухлин і ступінь їх розповсюдження.

  • Аналізи крові та сечі. Для діагностики карциноїдного синдрому часто використовується аналіз добової сечі на 5-гідроксиіндолоцтову кислоту (5-HIAA). Він показує, яка кількість гормону серотоніну виробив організм за період в 24 години. Також лікар може провести аналіз, який допомагає встановити вміст у крові речовини під назвою хромогранін A — своєрідного індикатора ендокринних пухлин.
  • Візуалізація внутрішніх органів. Для виявлення карциноїдного синдрому лікар може використовувати один або кілька методів візуалізації. При цьому особливо ефективна сцинтиграфія. Для проведення цього тесту в вену шляхом ін’єкції вводять невелику кількість радіоактивної речовини і гормоноподібних субстанції, яка спрямовується до пухлин. Через кілька годин за допомогою спеціального пристрою виявляють всі вогнища скупчення даної субстанції. Інші методи візуалізації, такі як рентгенографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, дозволяють визначити точне місце розташування пухлин.
  • Ендоскопія. Даний вид діагностики проводиться за допомогою довгої гнучкої трубки (ендоскопа) з маленькою камерою на кінці, що дозволяє побачити внутрішні органи. Використовуються різні види ендоскопії, що дозволяє просканувати всі ділянки травного тракту, починаючи з стравоходу і закінчуючи прямою кишкою.
  • Біопсія. З пухлини витягується маленький шматочок тканини в якості зразка. Біопсію можна провести під час ендоскопії або комп’ютерної томографії за допомогою голки для біопсії.
  • Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

    Схожі статті:
    Попереднє з категорії:
    Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

    Прокоментувати статтю: