Ібупрофен: протизапальний препарат

загрузка...

Нестероїдні протизапальні засоби — це незамінні лікарські препарати при деяких захворюваннях, супроводжуються постійним болем. Застосовують ці препарати і як жарознижуючий засіб. Препаратів цієї групи виробляється багато, але часто це саме ибупрофен під різними назвами.

Механізм дії ібупрофену

Ібупрофен відноситься до нестероїдних протизапальних препаратів і надає протизапальну, знеболюючу та жарознижуючу дію. Механізм його дії пов’язаний з пригніченням активності деяких ферментів, що беруть участь в утворенні речовин-попередників простагландинів (саме простагландини — основна причина запальних реакцій, які в свою чергу викликають біль і підвищення температури). Знеболюючу дію найбільш виражено при болях запального характеру: знімаючи запальні явища в тканинах, ібупрофен зменшує також ранкову скутість, сприяє збільшенню об’єму рухів в суглобах. Крім того, ібупрофен пригнічує утворення тромбів в кровоносних судинах.

При прийомі внутрішньо ібупрофен повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті і потрапляє в потік крові. Якщо препарат приймається одночасно з прийомом їжі, то швидкість його всмоктування знижується. Розкладається ибупрофен в печінці, після чого виводиться з сечею (основна частина) і калом у вигляді продуктів обміну.

Показання та протипоказання для застосування ібупрофену

Ібупрофен призначають у наступних випадках:

  • при запальних і обмінних захворюваннях суглобів (у тому числі при ревматичних та ревматоїдних артритах, остеоартрозах);
  • при болях і запаленні суглобів на тлі подагри, псоріазу;
  • при болях у хребті у хворих з хворобою Бехтерева;
  • при запаленні м’яких тканин, м’язів, зв’язок, сухожиль і кісток на тлі травм;
  • при болях у м’язах, суглобах і по ходу нервових стовбурів на тлі різних хронічних запальних захворювань (хронічного тонзиліту, гаймориту, запалення жіночих статевих органів);
  • при сильних болях під час менструації (альгодисменореї), головний і зубний біль;
  • при високій температурі як жарознижуючий засіб.
  • Протипоказаннями для прийому ібупрофену є:

  • виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
  • виразковий коліт;
  • будь-які гострі захворювання шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються порушенням цілісності його слизової оболонки;
  • захворювання зорового нерва;
  • непереносимість, поліпозний риносинусит (нежить) і бронхіальна астма (аспіринова тріада);
  • захворювання крові;
  • тяжкі порушення функції нирок або печінки;
  • вагітність (особливо останні місяці);
  • підвищена чутливість до ібупрофену;
  • при зовнішньому застосуванні мазі і креми з ібупрофеном не застосовують на ушкоджених ділянках шкіри.
  • З обережністю ибупрофен застосовується при годуванні дитини грудьми, так як він в деякій кількості виділяється з грудним молоком. Але за свідченнями його можна застосовувати в невеликих дозах і строго за призначенням лікаря. Якщо ж малі дози не допомагають або потрібно тривале застосування ібупрофену, грудне вигодовування зазвичай припиняють.

    Також з обережністю ібупофен призначають при різних захворюваннях печінки, нирок і порушенні серцевої діяльності, на тлі проносів та інших гострих розладів роботи шлунково-кишкового тракту, безпосередньо після проведення хірургічних операцій, при схильності до кровотеч. Під час курсу лікування ібурофеном необхідний контроль за роботою печінки і нирок, а також за станом системи згортання крові.

    Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

    Схожі статті:
    Попереднє з категорії:
    Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

    Прокоментувати статтю: