Гнильна диспепсія: головне вчасно виявити причини

загрузка...

Диспепсія — це розлад травлення, яке завжди пов’язане або з порушеннями в харчуванні, або з недоліком якогось виду ферментів. При порушенні перетравлення вуглеводів виникає бродильна диспепсія, білків — гнильна, а жирів — жирова або мильна.

Чому розвивається гнильна диспепсія

Гнильна диспепсія може виникати при неправильному харчуванні, коли в організм надходить дуже багато білкової їжі. Особливо важко перетравлюється свиняче і бараняче м’ясо. Гнильна диспепсія може виникати і при вживанні несвіжих м’ясних продуктів. Іншою причиною виникнення гнильної диспепсії є вроджене або набуте зниження кількості травних ферментів для перетравлення білкової їжі — пепсину, трипсину і кишкових протеаз.

У нормі їжа починає піддаватися розкладанню під дією ферментів ще в шлунку і в тонкому кишечнику. Якщо ферментів, що розкладають білки, недостатньо або білкової їжі занадто багато, то вона розкладається не повністю і в такому вигляді надходить у товстий кишечник. Така частково переварена їжа розкладається в кишечнику під впливом не нормальної мікрофлори, як це належить в нормі, а умовно-патогенної. Умовно-патогенна мікрофлора при цьому швидко розмножується і пригнічує нормальну мікрофлору, тобто розвивається дисбактеріоз. Умовно-патогенні мікроорганізми заповнюють не тільки весь товстий кишечник, але і нижні відділи тонкого, що призводить до появи процесів гниття і там. Гниття посилюється і за рахунок білка, який у великій кількості виділяють роздратовані стінки кишечника. При цьому посилюється перистальтика кишечника і у хворого з’являється рідкий стілець. В процесі гниття білків утворюється велика кількість токсичних речовин, які всмоктуються в кров і викликають його отруєння (інтоксикацію).

Як проявляється

Гнильна диспепсія проявляється зниженням апетиту, нудотою, блювотою, здуттям живота, болями в животі по ходу кишечника, рідким або кашкоподібного смердючим стільцем темного кольору і відходженням великої кількості смердючих газів. З’являються також ознаки загальної інтоксикації: млявість, слабкість, нездужання, зниження працездатності, іноді — невелике підвищення температури, головні болі і запаморочення.

Гнильна диспепсія може протікати гостро — це трапляється при вживанні в їжу великої кількості м’яса. У цьому випадку травлення вдається досить швидко відновити. Але частіше захворювання протікає хронічно і це говорить про те, що в шлунково-кишковому тракті є серйозні порушення, які викликають недостатню секрецію травних ферментів.

Діагностика та лікування

При дослідженні калу виявляється велика кількість неперетравлених м’язових волокон, випорожнення мають лужну реакцію (у нормі вона повинна наближатися до кислої) і містять багато аміаку. Про те, що це диспепсія, а не запальний процес у кишечнику говорить відсутність в калі слизу, лейкоцитів і еритроцитів. Виявлення в процесі обстеження захворювань шлунка, підшлункової залози, кишечника з порушенням ферментативної функції підтверджує діагноз.

Лікування хворих гнильної диспепсією починається з дієти, точніше, з розвантаження шлунково-кишкового тракту. Призначається голод на 24-36 годин, дозволяється пити тільки воду і неміцний несолодкий чай. Якщо загальний стан хворого було сильно порушено інтоксикацією, то внутрішньовенно крапельно вводять живильні розчини, в тому числі 5% глюкозу. Потім в харчовому раціоні хворих поступово збільшується кількість вуглеводів і хворий на один-два тижні перекладається переважно на вуглеводну дієту, але при цьому обмежується прийом грубої рослинної клітковини. Через два тижні, якщо стан хворого нормалізувався, поступово збільшують кількість білка. Для придушення процесів гниття рекомендується прийом кисломолочних продуктів.

Для нормалізації стільця призначають в’яжучі засоби (наприклад, танальбін), для зменшення явищ метеоризму та загальної інтоксикації — адсорбенти (активоване вугілля, вуглекислий кальцій і так далі). Призначаються також спазмолітики, які знімають спазм гладкої мускулатури кишечника, що сприяє зменшенню болів і виділень кишкового білка — основного джерела білка, який підтримує явища гнильної диспепсії.

Якщо у хворого була виявлена ферментативна недостатність, то йому призначають замісну терапію ферментами. Призначаються також вітаміни групи В, утворення яких порушено через скорочення обсягу нормальної мікрофлори кишечника. У деяких випадках, коли з’являється загроза розвитку інфекційно-запальних захворювань кишечника, призначається антибактеріальна терапія.

Галина Романенко

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: