Гіпноз — здатність, послана згори

загрузка...

Таке складне і дотепер не повністю вивчене явище, як гіпноз, було невід’ємним супутником еволюції людства, починаючи з самої його «колиски». Щоправда, саме слово «гіпноз» з’явилося відносно недавно, лише близько півтора століття тому, і означає в перекладі з грецького «сон». Зате саме явище гіпнозу відомо вже з тих часів, коли з’явилися перші знахарі, відуни, «чаклуни», шамани, жерці та інші особистості, які здатні були підпорядкувати практично будь-якої людини своїй волі.

У ті часи такі здібності вважалися ниспослали понад, а тому така категорія людей завжди займала верховні пости у своїй суспільній структурі, їм приписували божественну силу, їм поклонялися, їх поважали і дуже боялися. Однак страх — це не найкраща основа для людських взаємин. Ось чому у багатьох країнах, у тому числі і серед слов’янських народів, знахарі, віщуни і різного роду «маги» у Середньовіччя стали об’єктами справжнього полювання: їх стратили, топили, спалювали, закидали камінням і цькували собаками. І лише трохи більше двохсот років тому з’явилися перші спроби хоч якось пояснити цей феномен підпорядкування однієї людини іншим. Правда, це пояснення не надто відрізнялося від надприродного погляду на суть явища, оскільки в його основі лежав так званий «живий магнетизм». Причому цим магнетизмом володіли далеко не всі, а лише «вибрані», що і дозволяло їм керувати розумом сторонньої людини.

Через ще сторіччя було доведено, що «живий магнетизм» тут абсолютно ні при чому. І можливість впливати на психіку і волю людини пов’язано не з якимись паранормальними здібностями, а з особливостями людської свідомості. Знаменитий російський вчений Павлов зі своїми колегами порівнював ці особливості з фізіологією сну, звідки і відбувся термін «гіпноз».

Гіпноз за своєю суттю є станом людини, при якому відбувається відключення більшої частини свідомості шляхом гальмування мозкової діяльності. Аналогічне гальмування мозкової активності розвивається під час сну. У той же час якщо у сплячої людини гальмування приймає характер розлитого, тобто охоплює практично весь мозок, то у загіпнотизованого залишається «вікно» у свідомості, через яке гіпнотизер і маніпулює людиною. Чому ж випробуваний в стані гіпнозу стає слухняним, немов лялька в руках ляльковода? Більш того, гіпнотизер здатний «обдурити» органи почуттів свого підопічного і навіть викликати відповідну реакцію з боку різних органів і систем у відповідь на своє навіювання. Наприклад, усім добре відомий досвід, коли до руки людини в стані гіпнозу доторкнулися тупим кінцем олівця, вселивши, що це сигарета. В результаті у випробуваного тут же стався опік. Як вважає більшість фахівців, пояснення криється якраз в наявності того самого «вікна» у свідомості, тобто ділянки мозку, що залишився в активному стані. Коли людина не спить, всі сегменти його мозку безперервно взаємодіють між собою, забезпечуючи то фізіологічний стан, який ми називаємо вищої мозковою діяльністю, тобто людина здатна думати, аналізувати та адекватно оцінювати навколишнє оточення. Якщо ж зв’язок з навколишнім світом підтримується тільки через «вікно», то гіпнотизер стає єдиним джерелом, через який мозок отримує всю інформацію. Тому якщо повідомити під дією гіпнозу про різкому похолоданні, людини почне трусити навіть при сорокаградусної спеки, при цьому периферичні кровоносні судини звужуються, шкірні покриви бліднуть, стають холоднішими, тіло покривається «гусячою шкірою».

Можливість впливати на складні нервові і вісцеральні реакції призвела до того, що гіпноз ось уже кілька десятків років активно використовується в медицині при лікуванні самих різних захворювань. Особливо інтенсивно лікування гіпнозом застосовується пацієнтам, що страждають психологічними і нервовими розладами, наприклад, заїканням, депресією, необгрунтованими тривожними станами, різного роду маніями, статевими дисфункціями на психологічній грунті. Однак не менш успішно гіпнотерапія використовується і в лікуванні бронхіальної астми, ожиріння, стабільної артеріальної гіпертензії та інших соматичних захворювань.

Жигулі Андрій

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Психологія. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: