Еналаприл — знижує кров’яний тиск

загрузка...
Загрузка...

Еналаприл — це препарат, який використовується для лікування підвищеного кров’яного тиску. Він відноситься до класу ліків під назвою інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). АПФ — це фермент організму, стимулюючий утворення ангіотензину II. Ангіотензин II, в свою чергу, викликає звуження артерій в організмі, таким чином, підвищуючи артеріальний тиск. Еналаприл запобігає утворення ангіотензину II, розслабляє стінки артерій, знижує тиск, а також покращує роботу серця у пацієнтів з серцевою недостатністю.

Еналаприл є рецептурним медикаментом.

Застосування

Показаннями до застосування еналаприлу є гіпертонія і серцева недостатність. Іноді його призначають людям, які перенесли серцевий напад — він покращує функціонування пошкодженого серцевого м’яза. Коли в силу стану пацієнта пероральний прийом препарату неможливий, його вводять внутрішньовенно.

Прийом еналаприлу не рекомендується при алергії на будь АПФ, аортальному стенозі, коронарної недостатності, деяких аутоімунних захворюваннях, цукровому діабеті, при печінковій і нирковій недостатності. Крім того, він протипоказаний вагітним і годуючим жінкам, пацієнтам молодше 18 років і літнім людям.

Режим дозування

При лікуванні підвищеного артеріального тиску призначається доза еналаприлу від 2.5 до 40 мг щодня. Дозу можна розділити на дві рівні частини і приймати два рази на день.

Доза для пацієнтів з серцевою недостатністю — 2.5-20 мг на день; препарат приймають двічі на день. При використанні розчину для внутрішньовенних ін’єкцій вводять 1.25 мг еналаприлу кожні шість годин.

Лікарська взаємодія

Одночасний прийом еналаприлу і сечогінних засобів може призвести до різкого зниження кров’яного тиску. Для запобігання цього ефекту потрібно тимчасово припинити прийом діуретиків або збільшити споживання солі перед початком прийому еналаприлу. Якщо пацієнт не припиняє приймати діуретики, протягом, щонайменше, двох годин після того, як він почав приймати еналаприл — поки тиск не нормалізується, необхідно постійне спостереження фахівця.

Еналаприл може підвищити рівень калію в крові (гіперкаліємія), тому не рекомендується приймати добавки, що містять калій.

При одночасному використанні інгібіторів АПФ і літію може збільшитися концентрація літію в крові.

Нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, ібупрофен, індометацин та напроксен знижують ефективність еналаприлу.

Зазвичай еналаприл переноситься добре; побічні ефекти у більшості випадків бувають слабко вираженими і швидко проходять. Побічними ефектами еналаприлу можуть бути: стійкий сухий кашель, біль у животі, пронос, запаморочення, втома, головний біль, відсутність апетиту, нудота і блювота, біль у грудях, непритомність, оніміння або поколювання в руках і ногах, шкірний висип, біль в горло . У рідкісних випадках препарат викликає дисфункцію печінки і жовтяницю.

Загрузка...
Попереднє з категорії:
Запись опубликована в рубрике Здоров'я. Добавьте в закладки постоянную ссылку.