Електрошок — середньовічна тортури або сучасна медична процедура?

загрузка...

Лікування електрикою робилося ще за часів Давньоримської імперії. Природно, самим електрикою, як спрямованим потоком заряджених іонів, тоді ще користуватися не вміли, та й взагалі не знали, що це таке. Однак деяким пацієнтам, що страждають непроходящим головними болями, давньоримські лікарі укладали на голову живого електричного вугра. Як свідчить документальна хроніка, після цього пацієнти більше не скаржилися на головний біль. Можливо, лікування дійсно було дуже ефективним, а можливо, хворі боялися признатися в його марності, побоюючись повторення процедури.

Що стосується істинної електрошокової терапії, то перші її спроби проводилися в першій половині минулого століття. Сучасні електрошокові сеанси, як правило, проводяться в психіатричних клініках для лікування гострих психотичних станів і важких затяжних депресій. Яким же чином проводиться ця процедура? Перш за все, пацієнтові вводять анестетичні та міорелаксуючу препарати для знеболювання і розслаблення м’язів. Потім до голови приєднують електроди (частіше до скроневої кістки) і підключають електрострум.

Можливо, опис процедури звучить трохи моторошно, чимось нагадуючи страту на електричному стільці, однак насправді все не так страшно, не дарма сеанс електрошокової терапії при необхідності рекомендується навіть особам, які мають деякі соматичні захворювання, і літнім людям. Справа в тому, що пропускається через скроневі кістки електричний струм має дуже низьку силову характеристику (декілька міліампер), що робить його абсолютно безпечним навіть на тлі досить високої напруги (близько ста вольт). Тривалість електричного розряду триває менше однієї секунди. Протягом цього часу розряд проходить через мозкову тканину, надаючи своє терапевтичну дію. У чому воно полягає, точно не встановлено досі. У відношенні механізму дії електрошоку існує безліч версій, але абсолютно ясно одне: електрошок викликає нетривалі судоми мускулатури, яі тривають протягом декількох секунд. Саме ці судоми і виробляють необхідний терапевтичний ефект. Точніше, не самі судоми, а ті біохімічні процеси, які при цьому відбуваються в структурах головного мозку. Вважається, що в основі цих біохімічних процесів лежить нормалізація передачі нервових імпульсів між нейроцитів, що полегшує стан хворого.

Сама процедура проводиться тричі на тиждень. Загальна тривалість становить від двох до трьох тижнів. Після сеансів за пацієнтом якийсь час спостерігають. І лише переконавшись, що він почувається добре, повертають у відділення. За деякими даними, іноді для проведення електрошокової терапії хворого зовсім не госпіталізують. Багато фахівців вкрай негативно ставляться до такого підходу, адже електрошок супроводжується деякими побічними явищами, тому протягом усього курсу хворий повинен перебувати під ретельним наглядом. Які ж це побічні явища? По-перше, іноді виникає сплутаність свідомості. Правда, вже через кілька годин вона зникає, але відпускати на вулицю пацієнта, у якого кілька годин свідомість було спутаним, як мінімум необережно. Крім того, у хворого на деякий час може погіршитися пам’ять.

На жаль, керованість і прогнозованість електрошокової терапії залишається поки ще на досить низькому рівні, хоча в цьому напрямку зроблено вже чимало. Тим не менш, питома вага пацієнтів, яким Електрошокова терапія принесла відчутну користь, набагато більше кількості хворих, у яких поліпшення стану відбулося завдяки медикаментозної специфічної терапії. До того ж психологічний статус пацієнта нормалізується протягом декількох тижнів, в той час як для «чистого» терапевтичного лікування потрібні були б місяці або навіть роки. І все-таки використовувати електрошок рекомендується в саму останню чергу, коли вже немає ніякої надії відкоригувати патологію якими іншими способами. Для вирішення цього питання, як правило, запрошується два незалежних експерта. Однак якщо хворий заперечує проти електрошоку, насильно його змушувати ніхто не має права, за винятком тих випадків, коли поведінка хворого становить серйозну загрозу для оточуючих або для самого себе.

Жигулі Андрій

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Психологія. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: