Диротон: для лікування стійкого підвищення артеріального тиску

загрузка...

Диротон належить до групи лікарських препаратів — інгібіторів АПФ, які сьогодні широко застосовуються для лікування стійкого підвищення артеріального тиску (АТ) та серцево-судинної недостатності. Дія цього препарату досить складно, він надає і ряд побічних ефектів, тому призначати його може тільки лікар.

Що таке інгібітори АПФ

Інгібітори АПФ — це лікарські препарати, які пригнічують дію ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що сприяє утворенню в крові судинозвужувального білка — ангіотензину II. А так як ангіотензин II стимулює вироблення гормонів, що затримують в організмі рідина, то інгібітори АПФ чинять ще й деякий сечогінну дію.

Механізм дії ДИРОТОНУ

Диротон — це інгібітор АПФ, який випускається в таблетках різного дозування. Він повною мірою володіє всіма властивостями інгібіторів АПФ, після прийому всередину він швидко надходить у кров, діє протягом 24 годин, а потім у незмінному вигляді виводиться з організму через нирки. Препарат не накопичується в організмі, але дія його посилюється і набуває стабільність (сталість) тільки не менш ніж через місяць постійного прийому. Диротон приймають тривало, роками, він може постійно підтримувати АТ на необхідному рівні при правильно підібраній дозі.

При артеріальній гіпертензії він сприяє не тільки розширенню кровоносних судин, але й зниженню навантаження на серцевий м’яз, в результаті чого вона починає працювати більш продуктивно і скорочується рідше, але з більшою силою. При постійному прийомі ДИРОТОНУ через деякий час відзначається зменшення гіпертрофії (збільшення в обсязі) серцевого м’яза (міокарда), яка з’явилася при підвищеному навантаженні на неї (міокард, як і будь-яка м’яз, при фізичних навантаженнях збільшується в об’ємі).

Потрібно враховувати особливості

Це властивість знімати навантаження з міокарда використовується при лікуванні інфаркту міокарда, особливо, в першу добу захворювання. Але при цьому потрібно враховувати, що інфаркт міокарда в перші кілька діб може викликати різке зниження АТ, в такому випадку, диротон, безумовно, протипоказаний.

Також неоднозначно диротон діє і при захворюваннях нирок. З одного боку його призначають при цих захворюваннях, коли вони супроводжуються високим артеріальним тиском, а з іншого боку, враховуючи, що диротон виводиться тільки через нирки, при зниженні їх функції може порушитися виведення препарату і наступити його передозування. Тому при захворюваннях нирок треба постійно контролювати функцію нирок і при необхідності корегувати дозу Диротону.

При цукровому діабеті з порушенням роботи кровоносних судин диротон сприяє розширенню артерій і кращому кровопостачанню тканин, що попереджає важкі ускладнення у вигляді гангрени кінцівок, викликані стійким спазмом кровоносних судин. Але тут також є свої показання та протипоказання, врахувати які може тільки лікар-ендокринолог.

Побічні ефекти при прийомі ДИРОТОНУ

Диротон прекрасно переноситься. Але всі інгібітори АПФ (і диротон не виняток) можуть викликати стійкий сухий кашель і навіть порушення дихання у вигляді його короткочасної зупинки. Це наслідок побічного ефекту — впливу на дихальний центр в головному мозку. У цьому випадку велике значення має індивідуальна переносимість препарату: у деяких хворих кашлю не буває ніколи, навіть при тривалому прийомі інгібіторів АПФ, у інших же хворих кашель починається відразу ж або через деякий час після початку прийому і постійно наростає. Якщо хворих не попередили про таке побічну дію інгібіторів АПФ, то вони часто впевнені в тому, що кашель має простудне походження і довго безуспішно лікуються. У такому випадку потрібно перейти на інші препарати аналогічної дії, наприклад, на ті, які блокують сприйняття ангіотензину II рецепторами стінок кровоносних судин (лозартан).

Ще один досить поширений побічний ефект ДИРОТОНУ — це здатність викликати алергічні реакції у вигляді набряку Квінке — набряку гортані, який може призвести до зупинки дихання. Тому виробники не рекомендують його прийом хворим, у яких раніше були алергічні реакції у вигляді набряку Квінке після прийому будь-яких лікарських речовин або харчових продуктів.

Крім того, диротон може викликати головні болі, запаморочення та нечіткість координації, тому при його постійному прийомі не варто водити автомобіль і виконувати будь-які інші роботи, що потребують чіткої координації рухів.

З боку шлунково-кишкового тракту на фоні прийому Диротону можуть виникати нудота та невеликі болі в животі. Крім того, можуть з’являтися болі в м’язах і суглобах, облисіння і деякі інші побічні ефекти. Зустрічаються вони дуже рідко і практично не відіграють ніякої ролі при прийомі препарату, але сумлінні виробники (диротон виробляє відома фармацевтична компанія Гедеон Ріхтер) завжди вказують всі, навіть поодинокі побічні ефекти.

Галина Романенко

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: