Депресивні розлади: якщо жити не хочеться

загрузка...

Депресія може зустрічатися при всіх психічних захворюваннях, при цьому вона небезпечна тим, що може значно порушити адаптацію таких хворих у суспільстві й привести до самогубства. Депресія змінює життєвий ритм хворих і призводить до інвалідності як хворих з важкими психічними захворюваннями, так і хворих зі стертими формами психічних захворювань.

Депресивні порушення — ознака психічного захворювання

Депресивні синдроми — це порушення психічного стану зі зміною настрою, який стає пригніченим і пригніченим. Одночасно відбувається розлад інтелектуальної діяльності, рухової активності та численні порушення з боку внутрішніх органів і систем. Депресія — це афективний порушення, що означає втрату вольового контролю за настроєм через тимчасового випадіння або гальмування діяльності кори головного мозку.

Депресія — це одна з ознак якогось психічного захворювання, яке часто протікає в прихованій формі і людина вважається здоровою. Різні психічні захворювання характеризуються різною депресією. Але їх об’єднує основна небезпека депресії — схильність до суїцидів або самогубств.

Причиною розвитку депресії є порушення в області головного мозку із залученням кори головного мозку та ендокринної системи.

Ознаки дерессівних порушень

Депресивні порушення можуть бути як однією з ознак якогось захворювання, так і його єдиною ознакою. Найбільш поширені прості форми депресії з характерною тріадою ознак: туги, зниження рухової та психічної активності.

У легких випадках при депресії з’являється поганий настрій, почуття незадоволеності собою, своїм життям і діяльністю, пропадає бажання щось робити і якось брати участь в сімейному і громадському житті. Хворі вважають це лінню і відсутністю волі (і це дійсно так, депресія — це в значній мірі і порушення волі). Поганий настрій може проявлятися по-різному: постійної легким смутком, похмурої замкнутістю і так далі. У цьому стані людина зазвичай дорікає себе у відсутності якихось здібностей і необхідних дій, але нічого не робить для того, щоб виправити становище, просто страждає. Сильно знижується самооцінка і частково втрачається критичне ставлення до себе і своїх вчинків — все оцінюється як негативне і нікчемне. Хворі намагаються залишитися наодинці з самим собою, і ніяке радісна подія звичайно не може вивести їх з цього стану. Навіть легка депресія зазвичай супроводжується порушеннями з боку центральної нервової системи та внутрішніх органів: безсонням, головними болями, невизначеними неприємними відчуттями у всьому тілі, іноді повною відсутністю апетиту і порушенням роботи шлунково-кишкового тракту.

При депресії середньої тяжкості і тяжкої поганий настрій переходить у важку тугу — хворі відчувають її у вигляді невизначеної, але сильного фізичного болю в грудях і в області серця. Коли ця біль стає нестерпним, хворі часто схиляються до самогубства. Вираз обличчя — застигла маска з виразом страждання, повіки напівопущені, хворий як би дивиться всередину себе, не помічаючи нічого навколо.

Наростають також і зміни з боку внутрішніх органів і систем: хворі майже не сплять, не їдять, з’являються запори, знижується артеріальний тиск, кисті рук і стопи ніг стають холодними і синюшними. Порушується діяльність ендокринної системи: знижується функція щитовидної та статевих залоз.

Іноді депресія протікає нетипово. Наприклад, для так званої «усміхненої» депресії характерна постійна гірка усмішка, яка поєднується тугою і безнадією. Виділяються також депресії, які супроводжуються різними нав’язливими, повною втратою емоцій (відчуттям бездушності), з почуттям зміни свого духовного «Я» (деперсоналізацією), з почуттям зміни зовнішнього світу (дереалізацією). Деперсоналізація і дереалізація в таких випадках зазвичай поєднуються.

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Психологія. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: