Часткова непрохідність кишечника — лікувати самостійно не варто

загрузка...

Часткова непрохідність кишечника виникає в тому випадку, коли просвіт кишечника закритий не повністю і деяка частина калових мас може долати перешкоду. При частковій непрохідності кишечнику оперативне втручання потрібно не завжди, рішення про його необхідність приймається за сукупністю ознак і причин захворювання.

Чому може виникати часткова непрохідність кишечнику

Часткова непрохідність кишечнику найчастіше виникає при спайкової хвороби, коли разросшиеся після запального процесу, травми, проникаючі поранення живота або операції на черевній порожнині спайки здавлюють якусь ділянку кишечника і не дають можливості безперешкодно просуватися калових мас.

Іншою причиною часткової непрохідності кишечника є доброякісні та злоякісні пухлини і кісти. Пухлина може рости поза кишечника і поступово здавлювати його петлі, а може розташовуватися зсередини, закриваючи просвіт кишечника.

У будь-якому випадку стан різко погіршується і часткова непрохідність переходить у повну в тому випадку, якщо передавлюються кровоносні судини, що живлять кишечник.

Часткова непрохідність кишечнику часто зустрічається у дітей, які перенесли оперативне втручання на черевній порожнині.

Як проявляється

Часткова непрохідність при спайках в черевній порожнині може мати хронічний перебіг і тоді у хворого періодично виникають болі в животі, затримка стільця і газів, а іноді і блювота. Ці явища не носять гострого характеру і зазвичай проходять самостійно або після консервативних заходів в хірургічному відділенні лікарні. Так може тривати дуже довго, десятки років.

При пухлини (як зростаючої ззовні, так і всередині просвіту кишки) явища непрохідності наростають поступово. Періодично (наприклад, при переїданні) виникають болі в животі, запори, метеоризм і блювання. Такі напади по мірі росту пухлини зустрічаються все частіше.

Періоди часткової закупорки (обтурації) просвіту кишки, змінюється періодами дозволу у вигляді проносу. Калові маси при цьому рясні, рідкі з неприємним гнильним запахом.

Особливістю часткової непрохідності будь-якого походження є те, що вона в будь-який момент може перейти в повну кишкову непрохідність з гострим перебігом через порушення живлення кишкової стінки. Пережатие кровоносних судин спайками чи пухлиною призводить до омертвіння частини стінки кишечника і парезу всього кишечника. У результаті розвиваються класичні ознаки гострої кишкової непрохідності: сильна переймоподібний біль, не стихає, і після сутички, нудота, блювання (особливо сильна, якщо перешкода знаходиться на початку кишечника), затримка стільця і газів.

Діагностика та лікування

Крім клінічних ознак захворювання велике значення має рентгенологічне дослідження кишечника і дані лабораторного дослідження крові — в ній при деяких формах кишкової непрохідності є зміни.

Лікування хворого з частковою непрохідністю кишечнику повинне проводитися під постійним наглядом хірурга. В умовах стаціонару проводиться періодичне обстеження та планове стаціонарне лікування таких хворих, а також лікування у разі появи ознак повної гострої непрохідності кишечника.

При ознаках гострої кишкової непрохідності ні в якому разі до огляду хірурга не можна приймати їжу і пити будь-які напої, навіть воду. Не можна також приймати проносні або знеболюючі засоби, робити клізми і промивання шлунка.

Якщо ознаки гострої кишкової непрохідності відсутні і хворого турбують невизначені болі в животі і затримка стільця, після попереднього обстеження в хірургічному відділенні лікарні йому проводиться консервативне лікування. З цією метою хворому при вираженій перистальтиці кишечника вводяться спазмолітичні лікарські препарати, які знімають спазм гладкої мускулатури стінки кишечника. Іноді введення но-шпи відновлює просування калових мас по кишечнику.

Проводяться також відсмоктування вмісту шлунка та верхніх відділів кишечника через зонд і очисні клізми.

При динамічної непрохідності кишечника, яка розвивається на тлі його парезу або паралічу, застосовують різні засоби для стимуляції рухової активності кишечника, наприклад, паранефральну новокаїнової блокаду, яка знімає біль, в результаті чого руху кишечника відновлюються.

Якщо ж консервативна терапія не допомагає і стан хворого погіршується, то проводиться хірургічна операція, під час якої відновлюється пасаж калових мас по кишечнику.

Галина Романенко

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: