Баралгін: знеболюючий засіб

загрузка...

Баралгін — це сильне знеболююче і жарознижуючий засіб. Його активним компонентом є метамізол, речовина, яка також входить до складу анальгіну.

Історія відкриття баралгина

Метамізол був вперше синтезований в Німеччині в 1920 році, а надійшов у відкритий продаж в 1922 році. Він вільно продавався і широко використовувався у багатьох країнах до 1970 року, коли було виявлено, що це прийом цього препарату може викликати агранулоцитоз — потенційно смертельне захворювання. Учені до цих пір не прийшли до єдиної думки щодо того, наскільки великий ризик, якому піддаються люди, що приймають баралгін.

Тим не менш, в деяких країнах продаж цього медикаменту в даний час повністю заборонена, а десь він внесений в список рецептурних препаратів і призначається, тільки якщо не існує безпечніших альтернатив. Втім, у багатьох країнах, як в Росії, і баралгін, і інші препарати, діючою речовиною яких є метамізол, досі відпускаються без рецепта.

У чому небезпека баралгина?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на кожен дві мільйона пацієнтів, що приймають баралгін або інші препарати, що містять метамозол, доводиться 0.2-2 випадки захворювання агранулоцитозом; 7% відсотків цих випадків мають летальний результат (передбачається, що всі пацієнти мають можливість отримати невідкладну медичну допомогу).

Іншими словами, в країні з населенням 150 мільйонів осіб від застосування баралгина може вмирати від 30 до 300 чоловік — якщо кожен житель країни приймає баралгін не рідше, ніж один раз на місяць. Це не дуже високий відсоток смертності у порівнянні з деякими іншими ліками. Наприклад, встановлено, що медикаментозний препарат клозапін може викликати агранулоцитоз в 50 разів частіше, ніж баралгін. Однак це — результати нових досліджень. За менш свіжим даними, на підставі яких баралгін був заборонений, ризик при його прийомі набагато вище, а для безрецептурного препарату він занадто великий, особливо в порівнянні із значно більш безпечними альтернативами, такими як аспірин і ібупрофен.

Багато вчених вважають, що в сімдесятих роках ризик вживання баралгина був серйозно перебільшений через використання неточних або навіть нерелевантних методів дослідження. У той же час вчені зі Швеції кілька років тому зробили припущення, що дані ВООЗ применшують ризик, пов’язаний із застосуванням цього ліки.

Баралгін заборонений?

На сьогоднішній день продаж баралгина повністю заборонена у більш ніж тридцяти країнах, у тому числі в Японії, США і деяких державах Європейського Союзу. Там його і раніше можна застосовувати в якості ветеринарного препарату. У Німеччині, Угорщині, Італії, Португалії та Іспанії баралгін можна купити лише за рецептом. Баралгін залишається безрецептурним препаратом, крім Росії, в Болгарії, Мексиці, Бразилії, Польщі, Туреччині, Македонії, Румунії, Ізраїлі та в деяких країнах, що розвиваються. У Росії 80% усіх продаваних знеболюючих препаратів припадає на баралгін, анальгін та інші ліки, що містять метамізол (для порівняння, на ибупрофен доводиться лише 2.5% продажів).

Баралгін — ефективне знеболюючий і його популярність не можна назвати невиправданої. Ризик розвитку небезпечних ускладнень у приймаючих його пацієнтів мінімальний. Як правило, він переноситься добре. Його побічними ефектами можуть бути розлад травлення (нудота, блювота, біль у шлунку, пронос), головні болі і запаморочення, шкірні висипання. Серед дуже рідкісних побічних ефектів баралгина: печінкова і ниркова дисфункція (хронічний інтерстиціальний нефрит і папілярний нирковий некроз), дифузний токсичний некроз шкіри і анафілактичний шок.

Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

Схожі статті:
Попереднє з категорії:
Запис опублікована в рубриці Здоров'я. Додайте в закладки постійне посилання.

Прокоментувати статтю: