Амітриптилін — інструкція допоможе визначити спектр дії

загрузка...

Амітриптилін — це лікарський препарат для лікування депресій (антидепресант ). Він надає заспокійливу, антигістамінну та знеболювальну дію, блокує дію нейромедіатора ацетилхоліну. Призначають амітріптілін при депресіях, неврозах, психозах і деяких інших станах.

Механізм дії амітриптиліну

Амітриптилін відноситься до антидепресантів з групи трициклічних з’єднань. Механізм антидепресивної дії амітриптиліну пов’язаний з пригніченням зворотного захоплення клітинами центральної нервової системи (ЦНС) деяких нейромедіаторів (речовин, за допомогою яких передаються з клітини на клітину нервові імпульси) — норадреналіну, дофаміну і серотоніну. Одночасно амітріптілін блокує дію іншого нейромедіатора — ацетилхоліну.

Така дія надає амітриптиліну знеболюючі, заспокійливі, антигістамінні (протиалергічні) властивості. Але основне його дія полягає в тому, що він здатний відновлювати нормальний емоційний фон, тобто є антидепресантом — це дія проявляється не раніше, ніж через два тижні після початку прийому препарату. Амітриптилін знижує не тільки депресію, але і тривожність, нервово-психічне збудження, пригнічує апетит і робить позитивний вплив при нічному нетриманні сечі (енурезі).

Різними фармацевтичними фірмами він випускається під назвами амізол, амінеурін, саротен, триптизол, елівел та іншими в таблетках і капсулах для прийому всередину в різній дозуванні (від 25 до 75 мг) і в ампулах у вигляді 1% розчину для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення.

Показання та протипоказання для застосування

Амітриптилін застосовують тільки за призначенням лікаря при таких захворюваннях і станах:

  • при депресіях будь-якого походження, але найбільш ефективний він в тому випадку, якщо депресія поєднується з підвищеною тривожністю;
  • при змішаних емоційних розладах у поєднанні з поведінковими порушеннями;
  • при страхах (фобіях);
  • при нічному нетриманні сечі у дітей (нічному енурезі) — якщо не знижена рухова активність м’язів сечового міхура;
  • при нервової анорексії та нервової булімії — неврозі з порушеннями харчової поведінки;
  • при хронічних болях;
  • для попередження нападів мігрені.
  • Амітрітілін протипоказаний:

  • при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи — серцевої недостатності, інфаркті міокарда, серцевих блокадах, високому артеріальному тиску;
  • при важких захворюваннях печінки і нирок з порушенням їх функції;
  • при загостренні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки;
  • при розростанні тканини (гіперплазії) передміхурової залози;
  • при зниженій рухової активності сечового міхура;
  • при порушеннях прохідності шлунково-кишкового тракту;
  • при одночасному застосуванні антидепресантів, відносяться до інгібіторів МАО;
  • при вагітності та годуванні дитини грудьми;
  • дітям до 6 років;
  • при індивідуальній непереносимості препарату.
  • З обережністю амітріптілін застосовується при хронічному алкоголізмі, бронхоспазмах, маніакально-депресивний психоз, епілепсії, шизофренії, захворюваннях крові, зниженої функції щитовидної залози, ішемічної хвороби серця (стенокардії), підвищений внутрішньоочний тиск.

    Побічні ефекти

    Побічні ефекти найчастіше розвиваються через придушення дії ацетилхоліну і проявляються у вигляді розширення зіниць, нечіткого зору, підвищення внутрішньоочного тиску, зменшення слиновиділення, запорів (аж до кишкової непрохідності), затримки сечовипускання, високої температури. Зазвичай ці симптоми зникають після звикання організму до препарату або зниження його дозування.

    Але можуть бути і більш виражені побічні ефекти:

  • з боку центральної та периферичної нервової системи — головний біль, запаморочення, порушення рухів (у тому числі рухове збудження), млявість, дратівлива слабкість, підвищена тривожність, шум у вухах, порушення сну, концентрації уваги, тяжкі сновидіння, порушення мови, орієнтування, сплутаність свідомості, галюцинації, тремтіння кінцівок і всього тіла, порушення чутливості, судомна готовність;
  • з боку органів кровообігу — посилене серцебиття, порушення серцевого ритму, серцеві блокади, часто змінюване артеріальний тиск, ознаки серцевої недостатності, непритомність;
  • з боку органів травлення — поганий апетит, нудота, блювання, пронос, печія, запальні ураження слизової оболонки порожнини рота, смакові порушення, коричневий наліт на язику, біль у животі, порушення функції печінки;
  • гормональні порушення — збільшення розмірів грудних залоз, виділення з молочних залоз (у тому числі у чоловіків), порушення статевого потягу, зниження або підвищення цукру в крові;
  • інші побічні ефекти — зменшення в крові кількості лейкоцитів і тромбоцитів, облисіння, збільшення лімфовузлів, надбавка у вазі при тривалому застосуванні, пітливість, часті сечовипускання, алергічні реакції.
  • Якщо амітріптілін застосовується тривало у високих дозах, то при його скасуванні можлива поява головних болів, нудоти, блювання, проносу, безсоння, порушень поведінки (синдром відміни).

    Амітриптилін — препарат, який можна приймати тільки за призначенням лікаря.

    Галина Романенко

    Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

    Схожі статті:
    Попереднє з категорії:
    Запис опублікована в рубриці Психологія. Додайте в закладки постійне посилання.

    Прокоментувати статтю: